Перспективы развития газотурбинной техники на основе достижений в авиационном двигателестроении (к 100-летию со дня рождения В. Н. Ершова)
Ключові слова:
компресор, ККД, коефіцієнт швидкохідності, подовження лопатокАнотація
Розглянуто вагомий внесок в удосконалення компресорів наукових шкіл, заснованих академіком Г. Ф. Проскурою та його учнем – заслуженим працівником вищої освіти України, доктором технічних наук професором Володимиром Миколайовичем Єршовим. Показано, що коефіцієнт швидкохідності є досить зручною ознакою розпізнавання типу і оптимальної форми робочого колеса компресора, насоса, вентилятора для забезпечення його максимального ККД, необхідного напору та витрати повітря.Посилання
Kampsti, N. Ajerodinamika kompressorov: Per. c angl. M.: Mir, 2000. 688 p.
Ovsjannikov, B. V., Borovskij, B. I. Teorija i raschet agregatov pitanija zhidkostnyh raketnyh dvigatelej. M.: Mashinostroenie, 1971. 540 p.
Jekkert, B. Osevye i centrobezhnye kompressory. Primenenie, teorija, raschet: Per. c nem. M.: Mashgiz, 1959. 679 p.
Horlok, Dzh. H. Osevye turbiny (gazovaja dinamka i termodinamika): Per. c angl. M.: Mashinostroenie, 1972. 344 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
2018-01-22
Номер
Розділ
Енергетичне машинобудування
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 В. П. Герасименко, М. Ю. Шелковский
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи і передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензійного договору (угоди).
- Автори мають право самостійно укладати додаткові договори (угоди) з неексклюзивного поширення роботи в тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати в складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установи або на персональних веб-сайтах) рукопису роботи як до подачі цього рукопису в редакцію, так і під час її редакційної обробки, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії і позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).