Ф.НІЦШЕ ПРО КУЛЬТУРОТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДУХУ МУЗИКИ

Автор(и)

  • Tetiana Kablova

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2015.146879

Ключові слова:

дух музики, культуротворчість, музичний етос, Ф. Ніцше, мистецтво

Анотація

Стаття присвячена культурно-філософському спадку Ф. Ніцше. Розглянуто основні складові його концепції щодо аполлонійського та діонісійського начал у мистецтві та світі. Окремо наголошено на ролі духу музики в культурно-історичному континуумі. Вказано, що процес культуротворчої активності набуває самостійного значення в кожному виді мистецтва, зокрема в музиці, в якій створюється відповідна атмосфера єдності та безперервності розвитку національної культури в історичному континуумі. Визначено, що дух музики набуває особливого значення в процесах культуротворчості відповідно до соціокультурного буття в певному культурно-історичному континуумі.

Біографія автора

Tetiana Kablova

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри академічного та естрадного вокалу Інституту мистецтв Київського університету ім. Бориса Грінченка

Посилання

Каблова Т. Б. Золотий перетин як композиційний принцип трансмірності в музичній культурі : монографія / Т. Б. Каблова. – К. : НАКККіМ,2015. – 160 с.

Ніцше Ф. До генеалогії моралі / Ф. Ніцше. Твори в 2 т. Т. 2. – М.: Мысль, 1990. – 620 с.

Ніцше Ф. Народження трагедії з духу музики // Ніцше Ф. Так говорив Заратустра . Народження трагедії. Воля до влади. Посмертні афоризми. – Минск: Харвест, 2007. – С.447-572.

Ніцше Ф. "Несвоєчасні роздуми: про користь і шкоду історії для життя" / Ф.Ніцше [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nietzsche.ru/works/main-works/history.

Baugh H. Nietzsche and his music / Baugh H. // Musical quarterly. – L., 1926. – № 12. Apr. 1926. – P. 238-247.

Paul de Man. Genesis and Genealogy / Paul de Man // Allegories of Reading. – Yale University Press,1979. – 340 p

Moos P. Die Philosophie der Musik von Kant bis Ed. von Hartmann / Moos P. Stuttgart, 1922. – 525р.

Moser H.-J. Nietzsche und die Geschichte der Opera / Moser H.-J. // Allgemeine Musikzeitung. – Berlin, 1912. – № 39, no. 23. – S. 13-30.

Kablova, T. (2015) Golden section composition principle of transmension in musical culture. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts.[in Ukrain]

Nietzsche, F. (1990) To the Genealogy of Morals. Mysl’ [in Russia].

Nietzsche, F. (2007) Birth of Tragedy from the Spirit of Music. Thus Spake Zarathustra. Birth of Tragedy. The will to power. Posthumous aphorisms. Kharvest [in Belarus].

Nietzsche, F. (05.09.2015) "Untimely Reflections: the benefits and harms of history for life" Retrieved from http://www.nietzsche.ru/works/main-works/history/

Baugh, H. (1926) Nietzsche and his music. Musical quarterly,№12, 238-247 [in UK]

Paul de Man (1979) Genesis and Genealogy. Allegories of Reading. Yale University Press [in USA]

Moos, P. (1922) Die Philosophie der Musik von Kant bis Ed. von Hartmann. Stuttgart [in Germany]

Moser, H.-J. (1912) Nietzsche und die Geschichte der Opera. Allgemeine Musikzeitung, № 39, 13-30 [in Germany].

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2015): Культура і сучасність

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Альманах "Культура і Сучасність"

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.