СТИЛЬОВІ ТЕНДЕНЦІЇ "НЕОКЛАСИЦИЗМ" І "НЕОФОЛЬКЛОРИЗМ" У МУЗИЦІ М. СКОРИКА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2016.148416Ключові слова:
синтез жанрів, токата, бурлеска, фуга, прелюдія, весільна пісня, коломийкаАнотація
Мета роботи. Дослідження присвячене вивченню тих музичних творів видатного українського композитора М. Скорика (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.), які належать до стильових тенденцій неокласицизму і неофольклоризму. Методологія. Зроблено стильовий аналіз низки творів композитора, виявлено нові риси в його музиці, що написана в цих стилях, і зроблено порівняльний аналіз композицій М. Скорика з творами інших митців. Наукова новизна. Виявлено специфічні риси, застосовані М. Скориком у названих стилях. Якщо його неокласицизм виник на синтезі барочних особливостей з сучасною музичною мовою, то його неофольклоризм має кілька засад: 1) народна мелодія недоторкана – гармонія сучасна; 2) народна мелодія не змінюється – супровід оновлюється: гармонічно-ритмічно-тембрально; 3) авторська імпровізація фольклорного плану синтезується з сучасними засобами музичної виразності: гармонією, ритмікою, оркестровкою. Висновки. Оскільки стаття спрямована на допомогу у вивчені історії української та зарубіжної музики ХХ ст. студентами музичного ВНЗ, виникла потреба поряд з основною темою (новаторські риси музики Скорика, що написана в стилях неокласицизму і неофольклоризму) розкрити формування і розвиток цих стилів у європейській музиці першої половини ХХ ст. (М. Равель, Б. Барток, П. Хіндеміт, І. Стравинський).
Посилання
Большой энциклопедический словарь. Музыка. – М.: Научное издательство "Большая Российская энциклопедия", 1998. – 671 с.
Барсова И. Камерный оркестр Пауля Хиндемита (Kammer musiken № 1-7) / И. Барсова // Музыка и современность 9. – М.: Музыка, 1975. – С. 226-261.
Задерацкий В. О некоторых стилевых тенденциях в композиторском творчестве 60-70-х годов / В. Задерацкий // Музыкальная культура Украинской ССР. Сб. статей. – М.: Музыка, 1979. – 416-451 с.
Леонтьева О. Хиндемит / О. Леонтьева// Музыка ХХ века. Очерки. – М.: Музыка, 1984. – С. 307-329.
Музыкальная энциклопедия. Т. 3. – М.: Советская энциклопедия, 1976. – С. 959-963. (Неоклассицизм)
Павлишин С. Зарубежная музыка ХХ века. Пути развития. Тенденции / С. Павлишин. – К.: Музычна Украина, 1980. – 205 с.
Скорик М. Твори для фортепіано / М. Скорик. – К. : Музична Україна, 2012. – 153 с.
Щириця Ю. Мирослав Скорик / Ю. Щириця. – К.: Музична Україна, 1979. – 54 с.
Энциклопедический музыкальный словарь; авторы-составители Б.С. Штейнпресс и И.М. Ямпольский. – М.: Советская энциклопедия, 1966. – 632 с.
Big encyclopaedic dictionary. Muzyka. (1998). Moscow:. Nauchnoe izdatel'stvo "Bol'shaya Rossijskaya ehnciklopediya" [in Russian].
Barsova I. (1975). Kamernyj orkestr Paulya Hindemita (Kammer musiken № 1-7) // Muzyka i sovremennost' , 226-261, Moscow: Muzyka [in Russian].
Zaderackij V. (1979) O nekotoryh stilevyh tendenciyah v kompozitorskom tvorchestve 60-70-h godov, 416-451. Muzykal'naya kul'tura Ukrainskoj SSR. Moscow: Muzyka [in Russian].
Leont'eva O. (1984) Hindemit. Muzyka ХХ veka. Ocherki. 307-329 Moscow: Muzyka [in Russian].
Music encyclopedia. (1976) T. 3. Moscow. "Sovetskaya ehnciklopediya". (Neoklassicizm) [in Russian].
Pavlishin S. (1980) Zarubezhnaya muzyka HKH veka. Puti razvitiya. Tendencii. Kyiv: Muzychna Ukraina [in Ukrainian].
Skorik M. (2012) Tvori dlya fortepіano. Kyiv: Muzichna Ukraїna [in Ukrainian].
Shchiricya YU. (1979) Miroslav Skorik Kyiv: Muzichna Ukraїna [in Ukrainian].
Encyclopedic music dictionary (1966). vtory-sostaviteli B.S. SHtejnpress i I.M. YAmpol'skij. – Moscow: Sovetskaya ehnciklopediya [in Russian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
