ДІАЛОГ КУЛЬТУР УКРАЇНИ–ГРЕЦІЇ У КОНТЕКСТІ РЕЛІГІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ XVII–XVIII ст.
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2016.148796Ключові слова:
Україна, Греція, діалог культур, духовна культура, рукописна спадщинаАнотація
Метою дослідження є визначення основних форм та напрямів культурного діалогу України та Греції. За допомогою філософської та історико-культурної характеристики відносин між двома країнами охарактеризовано культурний діалог України та Греції у XVII–XVIII ст. Для дослідження використовувалися такі методи: історичний, що показує еволюцію знань у галузі діалогу. Компаративний і герменевтичний методи використовуються для аналізу, порівняння, зокрема тлумачення текстів тощо. До наукової новизни роботи віднесено: появу між Я та Інший Sacrum (духовності). Sacrum, що за допомогою Απτοδοκσις’у (неухильне дотримання принципів будь-якого вчення, в нашому випадку – православ’я) як дієвого напряму чи категорії Sacrum’у сприяє позитивному вирішенню проблем діалогу. Висновки. Sacrum дійсно формує діалог, а "кругообіг" відносин є яскравим підтвердженням цієї гіпотези. Культурний діалог України та Греції XVII– XVIII ст. – це яскрава палітра боротьби, культурно-мистецьких звершень, в котрій переплелися людські долі, релігія, освіта, економіка. Це сильний поштовх для розвитку культури двох країн: коли вдало втілюється формула "Я–Ти", а місце "тире" займає духовність, релігія, віра, Православ’я; коли бесіда перетворюється на торговельно-економічні та релігійно-політичні стосунки, а традиції мають можливість розвиватися, зберігатися та повертатися до першоджерела.
Посилання
Алеппский П. Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в первой половине XVII в., описанное его сыном архидияконом Павлом Алеппским / Павело Алеппский. – М., 1896. – 203 с.
Григорович-Барський В. Мандри по святих місцях сходу з 1723 по 1747 р./ Василь Григорович- Барський. – К., 2000. – 767 с.
Успенский П. Первое путешествие в афонские монастыри и скиты / Парфирий Успенский. – М., 2006. – 1286 с.
Успенский П. Второе путишествие по Св. Горе Афон и описание скитов афонських / Парфирий Успенский. – М., 1880. – 528 с.
Чернухін Є. Грецька рукописна спадщина в Києві / Євгеній Чернухін. – К., 2004. – 310 с.
Дело о сборе пожертвований на территории России монахами греческих монастырей. – ЦДА. – Ф. 232.
Лист Веніаміна, архієпископа Іверського монастиря на Афоні. – НБУВ. – Ф. 72. (Колекція грецьких рукописів).
Листь Парфірія, кафагумена лаври Св. Афанасія на Афоні. – НБУВ. – Ф. 72. (Колекція грецьких рукописів).
Aleppskyy, P. (1896) Puteshestvye Patriarch of Antioch Makaryya to Russia as of the first half of the XVII century. Opysannoe ego sыnom Aleppskym Archdeacon Paul Moscow [in Russia].
Grigorovich-Barsky, V. (2000) Traveling on the descent of the holy places by 1723 1747. Kyiv [in Ukrainian].
Assumption, P. (2006) FIRST putyshestvye in afonskye monasteries and skytы. Moscow [in Russia].
Assumption, P. (1880) The second putyshestvye by St. Alas Description skytov Athos and Mount Athos. Moscow [in Russia].
Chernukhin, E. (2004) Greek manuscript heritage in Kiev. Kyiv [in Ukrainian].
Case of collection sacrificed on the territory of Russia hrecheskyh monastery monks. TSDA. 232 F. [in Ukrainian].
Letter of Benjamin, Archbishop Iberian monastery on Mount Athos –Vernadsky National Library. F. 72. (Collection of Greek manuscripts), 31 [in Ukrainian].
Letter Parfiriya, kafahumena Monastery of St. Athanasius on Mount Athos. – 72. F. Vernadsky National Library (A collection of Greek manuscripts. 41 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
