ПОШИРЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ЯК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦІЇ УЯВЛЕНЬ ПРО КАТЕГОРІЮ ЗАЛОЖНИХ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2016.148802Ключові слова:
заложні, трансформація, хрещення, скудельниці, "убогі дома", давньослов’янська культура, міфологіяАнотація
Мета роботи. Дослідження пов’язане із розглядом хрещення Київської Русі та поступового поширення християнства як чинника трансформації уявлень про категорію заложних. Методологія дослідження полягає у застосуванні історико-культурологічного підходу, що уможливив розгляд означених уявлень у якості елемента системи традиційної культури у різні історичні періоди (дохристиянську та християнську добу); діяльнісного підходу, що уможливив звернення до категорії предметної діяльності людини, а саме міфопоетичного тексту й поховальної та поминальної традиційної обрядовості. Наукова новизна роботи полягає у визначенні хрещення Київської Русі й поступового поширення християнства як першого чинника трансформації уявлень про категорію заложних. У ХІ–ХІХ ст. завдяки процесам християнізації здійснюється перехід від безапеляційного суспільного остракізму й утилізації тіла через його викидання в пустельні місця й болота до колективного поховання заложних без відспівування в неосвяченій землі (скудельницях) з подобою громадської панахиди. Висновки. Поширення християнства нами розглядається як перший з факторів трансформації народних уявлень про категорію заложних, основним важелем якої виступає зміна картини світу. Змінюється статус та значення даних уявлень: якщо в дохристиянську добу вони органічно входять до шару танатичних уявлень, постають у якості функціонуючої частини міфологічного знання і для носія міфологічної свідомості є реальністю, що проживається, то з поширенням християнства вони постають частиною синкретичних народних вірувань, перестають відрізнятись безкомпромісністю та безапеляційністю, поступово витісняються християнським віровченням. Складний перехід від міфологічного світогляду до християнської релігії певним чином демонструють українські фольклорні тексти, в яких представлено елементи обох світоглядних систем.
Посилання
Аўсейчык У. Я. Эвалюцыя пахавання "нячыстых" нябожчыкаў у ХХ – пачатку ХХІ стагоддзя (па матэрыялах беларусаў Падзвіння) / У. Я. Аўсейчык // Пытанні мастацтвазнаўства, этналогіі і фалькларыстыкі. – Мінск : ІМЕФ ім. К. Крапівы. – 2011. – Вып. 11. – С. 317-323.
Біблія або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту / Із мови давньоєврейської та грецької на українську наново перекладена І. Огієнком; Ювілейне видання з нагоди тисячоліття християнства в Україні, 988-1988. – 1528 с.
Білий В. В. До звичаю кидати гілки на могили "заложних" мерців / В. В. Білий // Етнографічний вісник. – Львів : З друкарні української академій наук. – 1926. – Книга ІІІ. – С. 82-94.
Виноградова Л. Н. Народные представления о происхождении нечистой силы: демонологизация умерших / Л. Н. Виноградова // Славянский и балканский фольклор. Народная демонология. – М. : ИНДРИК. – 2000. – С. 25-51.
Голубинський Е. Е. Исторія русской церкви. Том І, періодъ второй: Кіевскій или домонгольскій. Вторая половина тома / Е. Голубинський. – М. : Университетская типографія, 1904. – 926 с.
Зеленин Д. К. Очерки русской мифологии. Умершие не своей смертью и русалки / Д. К. Зеленин. – М. : ИНДРИК, 1995. – 432 с.
Костомаров Н. И. Домашняя жизнь и нравы великорусского народа в XVI и XVII столетиях (очерк) / Н. Костомаров. – М. : 1992. – 137 с.
Левкович Н. М. Народна демонологія Бойківщини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук: спец. 07.00.05 "Етнологія" / Н. М. Левкович. – Львів, 2010. – 19 с.
Седакова О. А. Поэтика обряда. Погребальная обрядность восточных и южных славян / О. А. Седакова. – М.: ИНДРИК, 2004. – 339 с.
Соловьев С. М. Исторія Россіи съ древнѣйшихъ временъ / С. М. Соловьев. – СПб.: Изданіе Высочайше утвержденного Товарищества "Общественная польза", 1885. – 1726 с.
Толстая С. М. Мотив посмертного хождения в верованиях и ритуле / С. М. Толстая // Славянский и балканский фольклор. Семантика и прагматика текста. – М.: ИНДРИК. – 2006. – С. 236-268.
Aysejchyk, U. Ya. (2011) Evolution of Burial of the "Unclean" Dead in the XX – the Beginning of the XXI Centuries (on the materials of Belarusian Padzvinnya. Pitannya mastacztvaznavstva, etnalogii i falklaristiki, 11, 317-323 [in Belarusian]
The Bible and the Books of the Holy Letters of the Old and New Testament (988-1988) Translated anew from Ancient Jewish and Greek into Ukrainian by I. Ogienko. The Anniversary Edition on the Occasion of the Christian Millenium in Ukraine [in Ukrainian].
Bilyj, V. V. (1926) On the Tradition to Throw Branches on the Tombs of "the Zalozhny" Dead. Etnografichnyj visnyk, 3, 82-94 [in Ukrainian].
Vynogradova, L. N. (2000) People’s Ideas of the Origin of the Devilry, Demythologization of the Dead. Slavyanskyj і balkanskyj folklor. Narodnaya demonologіya, 25-51 [in Russian].
Golubynskyj, E. E. (1904) History of the Russian Church. Volume 1, the Second Period: Kiev or Pre- Mongolian. Moskva: Unyversytetskaya typografiya [in Russian].
Zelenyn, D. K. (1995) Feature articles of Russian Mythology. Those who Died not of Natural Causes and Mermaids. Moskva: ІNDRІK [in Russian].
Kostomarov, N. І. (1992) Domestic Life and Manners of Great Russ People in XVI and XVII Centuries (feature article). Moskva [in Russian].
Levkovych, N. M. (2010) Folk Demonology of Boykivshchina. Extended abstract of candidate’s thesis. Lviv [in Ukrainian].
Sedakova, O. A. (2004) Poetics of Ritual. Funeral Rituals of the East and South Slavs. Moskva: ІNDRІK [in Russian].
Solov`ev, S. M. (1885) The History of Russia from the Ancient Times. St. Petersburg: Іzdanie Vіsochajshe utverzhdennogo Tovarіshhestva "Obshhestvennaya pol`za" [in Russian].
Tolstaya, S. M. (2006) The Motive of After-Death Walking in Faiths and Ritual. Slavyanskyj і balkanskyj folklor. Semantyka і pragmatyka teksta, 236-268. Moskva: ІNDRІK [in Russian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
