АЛІЛУЙНА ЕКСТАТИКА В ТРАДИЦІЇ ГИМНІЧНОЇ-СЛАВИЛЬНОЇ МУЗИКИ НА ГРАНІ НОВОГО Й НОВІТНЬОГО ЧАСІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2019.180630Ключові слова:
алілуйна екстатика, традиція гимнічно-славильної музики, символізм, неосимволізм, епохальне пограниччя ХІХ – ХХ столітьАнотація
Мета роботи – виокремити в музиці грані ХІХ і ХХ століть комплекс славильності-екстатики, що заяв- ляється релігійною філософією-естетикою наприкінці ХІХ сторіччя і який явно відсторонив класикуі театралі- зованого музичного драматизму, знявши примат сонатності в структурі й семантичній різноманітності вираження в цілому. Методологічна основа роботи – культурологічний підхід, з огляду на роботи Л.Гумильова й О.Лосєва, семіотично орієнтовані богословські розробки о.П.Флоренського, а також у лінгвізовано- семіотизоване музикознавство школи Б.Асафьєва в Україні. Також істотне місце в роботі займають аналітич- ний, історико-описовий, стильово-компаративний методи. Наукова новизна дослідження визначена оригіна- льністю теоретичної ідеї обумовленості концепцією алілуйного співу-Преображення за Флоренським в охопленні гимнічно-славильним звучанням музики епохи символізму – на противагу опорності музичної дра- ми/музичного драматизму в мистецтві Нового часу. Висновки. Підсумовуючи сказане про гимновиробництво музичного світу на початку ХХ століття в прояві «теорії алілуйності» як втілення образу подолання- Преображення, відзначаємо - екстатику гимнотворчості в музичних творах, що заміщають засобами мистецтва світлом Перетворення трагіко-драматичну напругу театралізованої музики класики Нового часу, визначили увагу композиторів до сюжетів-образів священних історій, апогеєм прояву яких є містериально-всесвітні дійст- ва, намічені О.Скрябіним і Ч.Айвзом. Також указуємо на християнсько-базисні стимули концепцій О.Скрябіна й Ч.Айвза, що втілюють ту «болючу напругу» релігійної екстатики, що, за Флоренським, визначена Преобра- женням слабості ридання – у силу й радість Хвалення. Так викликається до життя нова монументальність архі- тектурного масиву, що відсутня була в епоху суб'єктивістського пошуку романтизму, а також визначається інтерес музикантів до особливого роду масштабності одно-óбразних композицій, багатотемне насичення яких покривається семантичним уподобленням їх змісту в захваті Прилучення. Констатуємо напругу в екстатиці Преображення переходу слабкості в Силу, що визначається «емансипацією консонантності» (див.цей термін у Д. Андросової) з дисонантного згущення. Як приклад посилаємося на здобуття Скрябіним своєї системи вира- ження екстазу за допомогою преображення образів - «безсилля вдоху» в «тристановім акорді» і «втомленої архаїки ангемітонності» у відстороненно-дивних образах героїнь Дебюссі.
Посилання
Андросова Д. Мінімалізм в музиці. Учбовий посібник для вузів мистецтв. – Одеса: Астропринт, 2008. – 126 с. «Анестезія» с.37 «Емансипація консон.» с. 38-39.
Андросова Д.В. Символизм и поликлавирность в фортепианном исполнительстве ХХ в. Моногра- фия. – Одесса: Астропринт, 2014. – 400 с.
Арабаджи Д. Очерки Христианского символизма. Одесса, Друк,2008.548 с.
Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград, Музыка, 1971. 379 с.
Белый А. Символизм как миропонимание. – Москва: Республика, 1994. - 336с.
Гегель Г. Лекции по истории философии… См. «Дух своего времени» Der Geist seines Zeit. URL: https: // ru.wikipedia.org / wiki / Дух_времени.
Гузєєва В. Вокальна симфонія. Класична модель та різновиди жанру. – Автореф. Канд. дис. Київ 1997. 16 с.
Диллон М., Кэршоу Чедвик Н. История кельтських королей. Москва, Вече, 2006. 511 с.
Дроздовський Д. Постмодер помер. Хай живе пост-постмодерн. URL: litakcent.con/2013/05/17/postmodernism-pomer-haj -zhyve-post-postmodernism
Лирика. [Л.И. Тимофеев Краткая литерат.энциклопедия в 9-ти томах. Гл.ред.А.А. Сурков. Т.4, ЛАКШИН-МУРАНОВО. – М.: Сов.энциклопедия, 1967. – С. 208-213.
Маркова Е. Проблемы музыкальной культурологии. Одесса, Астропринт, 2012. 164 с.
Муравська О.В. Східнохристиянська парадигма європейської культури і музика XVIII-XX стол: монографія. Одеса, Астропринт, 2017. 564 с.
Соната [В. Бобровский Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Гл.ред. Ю.Келдыш. Т. 5 СИМОН- ХЕЙЛЕР. Москва, Сов.энциклопедия, 1981. С. 193 – 200.
Тасалов В. Очерк эстетических идей архитектуры капиталистического общества. Москва, Наука, 1979. 385 с.
Флоренский П., о. Из Богословского наследия Богословские труды, XVII, Москва, 1972. С. 85-248.
Южный музыкальный вестник, 1915, ғғ 8-9. С.3-5
Androsova D. (2008) Minimalism in music. Scool appliances for universities of arts. Odessa, Astroprint [in Ukraine].
2.Androsova D.V. (2014) Symbolism and pоlyklavier type in piano performance art XX century. Mono- graph. Odessa, Astroprint [in Ukraine].
Arabadzhy D. (2008) The essays of Christian symbolism. Odessa, Druk [in Ukraine]
Аsаfiev B. (1973) Мusic form as process. Books first and sekond. Мoscow, Мuzykа [in Russian].
Bjеlyj А. (1994) The symbolism as world-conception. Moscow, Rеspublika. [in Russian]
Hеgеl G. The Lectures on histories of philosophy… see "Spirit of its time" URL: https: // ru.wikipedia.org
/ wiki / Дух_времени.
Guzejeva V. (1997). Vocal symphony. Classical model and varietys of genre. The abstract to candidate's thesis. 17.00.03 NМАU name P.I.Chaikovskiy. Kyiv [in Ukraine]
Dellan M., Karshow Chadvik N. (2006). The history of Celtic kings. Moscow, Veche [in Russian].
Drozdovskiy D. (2018). Postmodern is end. Long live post-постмодерн. URL: litakcent.con/2013/05/17/postmodernism-pomer-haj-zhyve-post-postmodernism [in Ukraine].
Liric poetry [L.I. Тimоfеjеv (1967). Short literary encyclopedia in 9 volumes. Editor-in-chief A.A.Surkov. Moskow, Sov.encyklopedija. pp. 208-213 [in Russian].
Markova E. (2012) The problem of music culturology. Odessa, Astroprint [in Ukrainian].
Мurаvskаja О. (2017). East-Christian paradigm of the european culture and music XVIII-XX century: monograph. Odesa, Astroprynt [in Ukraine].
Sоnаtа [Bоbrоvskij V. (1981). Misical encyclopedia in 6 volumes. Editor-in-chief Ju.Keldysh. V. 5. Mos- cow, Sov.encyklopedija. pp. 193-200 [in Russian].
Tasalov V. (n.d.). Essay of esthetical ideas to the architecture of capitalist society. Moskow, Nauka [in Russian].
Florenskiy P., F. (n.d.). From theological of the heritage. The theological works, XVII. Moscow, P. 85- 248 [in Russian].
South music herald (1915). ғғ 8-9. pp.3-5 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
