МУЗИЧНИЙ ТЕАТР ІСПАНІЇ XIX СТОРІЧЧЯ У РІЧИЩІ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИХ І ДУХОВНИХ ПІДВАЛИН РЕНАСІМ’ЄНТО
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2019.180963Ключові слова:
сарсуела, іспанська музичний театр, Ренасім‘єнто, костумбрізмАнотація
Мета роботи – виявлення містеріально-символічної специфіки духовної сарсуели у творчості І. Альбе- ніса, М. де Фальї і Т. Бретона в руслі духовно-стильових шукань культури Ренасім‘єнто. Методологічною ос- новою статті виступають наступні підходи: міждисциплінарний, історико-культурологічний, а також музично- історичний і системний підходи, котрі дають змогу виявити не тільки жанрово-стильові, але й містеріально- символічні аспекти поетики духовної сарсуели у творчості названих авторів. Наукова новизна статті визначе- на тим, що в ній уперше у вітчизняний мистецтвознавчий обіг введено матеріали, що узагальнюють типологію духовної сарсуели. Водночас в роботі представлені образно-смислові та аналітичні узагальнення по таким зраз- кам даного жанру, як «Святий Антоній» І. Альбеніса, «Коротке життя» М. де Фальї, «Свято Діви Паломи» Т.Бретона. Висновки. Узагальнення відомостей про історичні шляхи розвитку іспанського музичного театру в епоху Ренасім‘єнто свідчать про те, що його типологія формувалася на перетині, з одного боку, традицій євро- пейського театру XIX ст. і його стильових парадигм (романтизм, бідермаєр, веризм, традиції вагнерівського музичного театру), з іншого – ренесансу (в руслі стильової специфіки костумбрізму) і творчого освоєння духо- вно-типологічних якостей національного іспанського театру і його музичної складової, ґенеза яких походить від містеріальної традиції середньовічної культури Іспанії. Сказане є співвідносним і з типологією духовної сарсу- ели, численні зразки якої у творчості І. Альбеніса, Т. Бретона, М. де Фальї виявляються контактними не тільки з національною «картиною світу» та її архетипами, але й вписаними в контекст іспанської «релігійної фієсти» і пов‘язаної з нею ритуаліки. Істотна роль консерватизму-традиціоналізму як визначальних якостей іспанської культури виявляє в творах подібного роду нівелювання власне авторського початку, простоту музичної мови, що генетично походить від національної культової і духовно-фольклорної традиції.
Посилання
Астахова Е. В. Праздник в национально-культурном видении Испании // Вестник МГИМО универ- ситета. 2014. ғ 2 (35). С. 285-298.
Баяхунова Л. Б. Образ Испании в музыкальной культуре России и Франции XIX – первой трети XX в.: автореф. дисс. … канд. искусствоведения: 17.00.02 / МГК им. П. И. Чайковского, 1998. 25 с.
Висленко А. Л. Национальная идея: обоснование будущего или оправдание настоящего // Вестник Томского университета. Культурология и искусствоведение. 2014. ғ 3 (15). С. 5-13.
Кряжева И. А. Мануэль де Фалья: время, жизнь, творчество: монография. М.: Научно-издательский центр «Московская консерватория». 2013. 328 с.
Кюрегян Т. Сарсуэла // Музыкальная энциклопедия: в 6-ти томах. М.: Советская энциклопедия, 1978. Т. 4. Стлб. 859-860.
Мартынов И. Музыка Испании. М.: Советский композитор, 1977. 376 с.
Некрасова И. А. Религиозная драма и спектакль XVI – XVII веков. СПб.: Гиперион, 2013. 365 с.
Пичугин П. А. Фламенко // Музыкальная энциклопедия: в 6-ти томах / гл. ред. Ю. В. Келдыш. М.: Советская энциклопедия, 1981. Т. 5: Симон – Хейлер. Стлб. 838-845.
Салеем К. М. Х. Поколение 1898 о проблеме Испании // Вестник ВГУ. Серия: Филология. Журна- листика. 2011. ғ 2. С. 103-106.
Сарсуэла // Музыкальный словарь Гроува. [Второе русское издание, исправленное и дополненное]. М.: Практика, 2007. С. 891.
Сокологорская М. С. Чудо на сцене испанского театра Золотого века: агиографические драмы и ау- то сакраменталь Лопе де Веги: автореф. дисс. … канд. искусствоведения: 17.00.01 / Российская академия теат- рального искусства – ГИТИС. Москва, 2009. 24 с.
Шубарт В. Европа и душа Востока. М.: «Русская идея». 2000. 446 с.
Alier R. Zarzuela. La (tela): La historia, los compositores, los intérpretes y los hitos del género lírico español (Musica Ma Non Troppo). EDICIONES ROBINBOOK, S.L., 2011. 504 p.
Escobar A. J. Costumbrismo entre el Romanticismo y Realismo. Alicante: Biblioteca Virtual Miguel de Cervantes, 2000. 87 p.
Riquer M. Los trovadores: historia literaria y textos. Barcelona: Grupo Planeta, 1983. 1144 p.
Temes J. L. El Siglo De La Zarzuela (El Ojo del Tiempo). Siruela, Edición 1, 2014. 504 p.
Webber C. The Zarzuela Companion. Lanham, Maryland, Oxfod: The Scarecrow press, 2002. 340 p.
Astakhova, Ye. V. (2014). Holiday in the national cultural vision of Spain. Vestnik MGIMO universiteta. 2 (35), 285-298 [in Russian].
Bayakhunova, L. B. (1998). The image of Spain in the musical culture of Russia and France of the XIX - first third of the XX century. Extended abstract of candidate‘s thesis. Moscow: Moskovskaya gosudarstvennaya konservatoriya im. P. I. Chaykovskogo [in Russian].
Vislenko, A. L. (2014). National idea: justification of the future or justification of the present. Vestnik Tomskogo universiteta. Kul'turologiya i iskusstvovedeniye. 3 (15), 5-13 [in Russian].
Kryazheva, I.A. (2013). Manuel de Falla: time, life, work: monograph. Moscow: Nauchno-izdatel'skiy tsentr «Moskovskaya konservatoriya» [in Russian].
Kyureghyan, T. (1978). Zarzuela. Muzykal'naya entsiklopediya: v 6-ti tomakh. 4, 859-860 [in Russian].
Martynov, I. (1977). Music of Spain. Moscow: Sovetskiy kompozitor [in Russian].
Nekrasova, I. A. (2013). Religious drama and performance of the XVI - XVII centuries. St. Petersburg: Giperion [in Russian].
Pichugin, P. A. (1981). Flamenco. Muzykal'naya entsiklopediya: v 6-ti tomakh. 5, 838-845 [in Russian].
Saleyem, K. M. KH. (2011). Generation 1898 on the problem of Spain. Vestnik VGU. Seriya: Filologiya. Zhurnalistika. 2, 103-106 [in Russian].
Zarzuela (2007). Muzykal'nyy slovar' Grouva. Moscow: Рraktika [in Russian].
Sokologorskaya, M.S. (2009). Miracle on the stage of the Spanish theater of the Golden Age: hagiographic dramas and auto sacramental Lope de Vega. Extended abstract of candidate‘s thesis. Moscow: Rossiyskaya akademiya teatral'nogo iskusstva – GITIS [in Russian].
Shubart, V. (2000). Europe and the soul of the East. Moscow: Russkaya ideya [in Russian].
Alier, R. (2011). Zarzuela. La (tela): La historia, los compositores, los intérpretes y los hitos del género lírico español (Musica Ma Non Troppo). EDICIONES ROBINBOOK, S.L. [in Spain].
Escobar, A. J. (2000). Costumbrismo entre el Romanticismo y Realismo. Alicante: Biblioteca Virtual Miguel de Cervantes [in
Spain].
Riquer, M. (1983). Los trovadores: historia literaria y textos. Barcelona: Grupo Planeta [in Spain].
Temes, J. L. (2014). El Siglo De La Zarzuela (El Ojo del Tiempo). Siruela, Edición [in Spain].
Webber, C. (2002). Zarzuela Companion. Lanham, Maryland, Oxfod: The Scarecrow press [in England.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
