INTONATIONAL-SEMANTIC ASPECTS OF THE IMPLEMENTATION OF THE IMAGES OF GLORIFICATION-PRAISE IN THE GERMAN PROTESTANT MUSICAL AND HISTORICAL TRADITION
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190601Ключові слова:
Protestant choral, "Te Deum, " "Gloria, " Reformation, German culture, "theology of glory, " "theology of the cross."Анотація
The purpose of the article is to identify the intonational-semantic specifics of the implementation of praiseglorificationimages in the German Protestant liturgical and singing and creative musical and historical traditions. The
methodology of the work on the intonation concept of music from the perspective of stylistic, etymological analysis, as
well as on interdisciplinary and historical-cultural approaches that allow revealing the spiritual-semantic and genreintonational
features of the interpretation of the designated figurative sphere of German spiritual culture and music. The
scientific novelty of the article is determined by the fact that it first generalized the poetic-intonational specificity of
depicting praise-glorification images in line with the religious attitudes of Lutheranism ("theology of glory," "theology
of the cross"), as well as the work of German composers of the 18th-19th centuries. Conclusions. Glorious-glorious
themes occupy one of the essential places in European Christian culture, in particular, in German Protestant, defining
the vectors of its spiritual and semantic orientation. Genetically dating back to the Byzantine Eastern Christian tradition
and to the spiritual precepts of the early Middle Ages of the Undivided Church, the confessional tradition in translating
the images of praise and glorification («Te Deum» and «Gloria» in their German version) was formed at the intersection
of the Protestant doctrines of «theology of glory» and «theology of the cross». The intonational-semantic specificity of
Lutheran chorales associated with the designated figurative-semantic sphere demonstrates contact with a variety of
confessional Christian traditions – Catholic (appeal to the intonational material of Gregorianiс), Eastern Christian
(appeal to the spiritual texts of the early Middle Ages), thereby revealing the specificity of spiritual and creative
German composers of the 18th-19th centuries.
Посилання
Архимандрит Августин (Никитин). Аугсбургское вероисповедание – вероучительная книга
лютеранства // Христианское чтение. 2011. № 2 (37). С. 54-138.
Берденникова Е. М. Гомилетические традиции духовных кантат И. С. Баха. К.: Музична Україна,
204 с.
Вебер М. Избранное: Протестантская этика и дух капитализма. М.: РОССПЭН, 2006. 656 с.
Волжин С. В. Теология креста (theologia crucis) Мартина Лютера и история спасения // Реформация и
протестантизм в мировой истории. К 500-летию Реформации Мартина Лютера: сборник тезисов и докладов.
СПб.: Санкт-Петербургское Общество Мартина Лютера, 2017. С. 19-25.
Добиаш-Рождественская О. А. Культ св. Михаила в латинском Средневековье. V–XIII века.
Петроград: Экономическая Типо-Литография, 1917. 395 + VI с.
Домбраускене Г. Н. Аксиологическая природа и специфика религиозной символики немецкого
протестантского хорала // Вестник МГУКИ. 2012. № 4 (48). С. 235-240.
Домбраускене Г. Н. Метатекст протестантского хорала: семиотический континуум в музыкальной
культуре Запада и Востока: автореф. дисс. …доктора искусствоведения: 17.00.09 / Саратовский Морской
государственный университет имени адмирала Г. И. Невельского. Саратов, 2014. 53 с.
Домбраускене Г. Н. Семантический синкретизм гимна «Allein Gott in der Höh’sei Ehr» («Песнь
ангелов») и принцип декорирования инициала средствами музыкального языка // Проблемы музыкальной
науки. 2013. № 2 (13). С. 241-245.
Казарян Г. Семантическая продуктивность иконических символов в музыкальных контекстах (И. С.
Бах, Д. Д. Шостакович) // Критика и семиотика. 2012. Вып. 16. С. 106-117.
Колпакова Г.С. Искусство Византии. Ранний и средний периоды. СПб.: Издательская Группа
«Азбука-классика», 2010. 528 с.
Ливерий (Воронов), протоиерей. Догматическое богословие. URL: https://azbuka.ru/otechnik/Liverij-
Voronov/ (дата звернення: 12.11. 2018 р.).
Мак-Ким Дональд К. Вестминстерский словарь теологических терминов: Пер. с англ. М.:
Республика, 2004. 503 с.
Протоиерей Г. Флоровский. Этос Православной Церкви // Православие: pro et contra. СПб.:
Издательство Русского Христианского гуманитарного университета, 2001. С. 451-466.
Рудик Е. А. Духовные кантаты И. С. Баха в контексте лютеранского богослужения: дисс. … канд.
искусствоведения: 17.00.02 / Саратовская государственная консерватория им. Л. В. Собинова. Саратов, 2018.
с.
Санніков С. 5 Sola Реформації. Богословські принципи гетерогенного протестантизму // Схід. 2017.
№ 3 (149). Травень-червень. С. 83-92.
Слава Божия. URL: https://azbuka.ru/slava-bozhiya (дата звернення: 12.11. 2018 р.).
Хвала. URL: http://yakov.works/spravki/4_faith_ukaz/22_h_vera/hvala.htm (дата звернення: 08.11. 2018 р.).
Швейцер А. Иоганн Себастьян Бах. М.: Музыка, 1965. 728 с.
Evangelisches Kirchengesangbuch. Ausgabe fur die Vereinigte protestanisch Christlishe Kirche der Pfalz.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.