КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ЯК ВАГОМИЙ ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ТЕЛЕВЕДУЧИХ

Автор(и)

  • Олена Косінова

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190612

Ключові слова:

корпоративна культура, естетична спрямованість, інформаційне суспільство, творча діяльність, культурна спадщина, естетичний смак, естетичне життя.

Анотація

Мета роботи - розкрити сутність процесу упровадження корпоративної культури в системі естетичної
спрямованості професійної підготовки телеведучих. Методологія дослідження передбачає комплексний підхід із
застосуванням аналітичного, системного методів, компаративного, що дозволяє зрозуміти, що ідеал мистецької
освіти потребує змістовного наповнення, створення оптимальних умов для корпоративної культури в системі
естетичного життя студентів вишу культури і мистецтв. Наукова новизна роботи полягає в актуалізації концепту
корпоративної культури у контексті та зв’язку з формуванням професійної підготовки телеведучих. Висновки. В
результаті проведеного дослідження встановлено, що в умовах творчого вишу впровадження естетичної
спрямованості професійної підготовки студентів здійснюється шляхом формування особистості митця з гармонійно
поєднаними професійними, морально-естетичними, психологічними якостями і забезпечується цілеспрямованою
навчально-виховною діяльністю. Найважливішими естетичними якостями в процесі формування корпоративної
складової естетичної підготовки майбутніх телеведучих є такі: повага до історії, культури, гідності, етичних ідеалів
кожного народу; інтерес до національної мови, звичаїв, традицій, а також наявність почуттів взаємної толерантності
та делікатності як стосовно національно «іншого» менталітету, духовних цінностей, так і носіїв іншої культури та
думок , що не співпадають з власними.

Посилання

Абашкіна Н.В. Нові концепції навчання і виховання у сучасній німецькій педагогіці. Київ: Інститут

системних досліджень освіти, 1995. 32 с.

Библер В.С. Школа диалога культур. Искусство в школе. Москва, 1992. №2. С.48.

Відродження і розвиток культури України: проблеми історії, теорії і практики: Тези доповідей

Всеукраїнської наукової конференції. Київ: Друкар. 1993. 170 с.

Гончаренко С. Не руйнувати, а реформувати. Товариш. 1997. №25. С.3.

Кант И. Критика способности суждения. Москва: Искусство, 1994. 367 с.

Косів М. Про духовне плебейство і не тільки. Культура і життя. 1995. № 27.

Луначарский А.В. Избранные статьи по эстетике /сост. А.Ермакова. Москва : Искусство, 1975. 391 с.

Макаренко А.С. О воспитании. Москва: Политиздат, 1988. С.27.

Маслов В.С. Теорія та практика культурологічного виховання. Київ: КВГІ, 1995. С.11-76.

Національна державна комплексна програма естетичного виховання. Проект / АПН України, Інститут

українознавства КДУ ім.Т.Шевченка; Уклад. І.І. Зязюн, О.М. Семашко. Київ, 1994. С.23.

Педагогічні технології: Навчальний посібник для вузів / О.Падалка, А.Нісімчук, І.Смолюк та ін.; Укр.

пед.ун-т ім. М.Драгоманова. Київ: Українська енциклопедія, 1995. 254 с.

Men Near TV. Washington Post. 1995. 18.07. Р.3.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-26

Номер

№ 2 (2019)

Розділ

Мистецтвознавство

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.