ОСОБЛИВОСТІ ТИПОЛОГІЇ СУЧАСНОЇ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ПЕРІОДИКИ КИЄВА: ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ (частина 1)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2020.221341Ключові слова:
періодичне видання, мистецтвознавство, типологізація, наукові статті, культурологія, проблеми мистецтвознавчої наукиАнотація
Мета статті полягає у дослідженні особливостей типології та характеристиці окремих сучасних мистецтвознавчих періодичних видань Києва. Методологія дослідження. Відповідно до поставлених завдань у статті застосовуються загальнонаукові методи і засоби, що відповідають мистецтвознавчому й теоретико-культурному аналізу. Вирішення порушених питань здійснено з використанням пошуково-бібліографічного аналізу, що передбачає вивчення та систематизацію бібліотечних фондів та системного, за допомогою якого вдалося простежити особливості типології мистецтвознавчої періодики. Наукова новизна полягає у дослідженні та запропонованій системі типологізації мистецтвознавчої періодики (візуальне мистецтво) на прикладі сучасних видань Центральної України. Висновки. Результатом цієї праці стало намагання дослідити і зробити висновки щодо стану та тематичного наповнення мистецтвознавчої періодики (візуальне мистецтво) на прикладі сучасних видань Центральної України. Такі збірники є основним джерелом нової інформації про досягнення мистецтвознавчої науки, головним засобом, що прискорює засвоєння наукового прогресу. Для проведення якісно нових досліджень мистецтвознавчої періодики сьогодні необхідно сформувати чітку систему її типологізації. Ми ж запропонували власну, більш повну систему типологізації сучасних мистецтвознавчих періодичних видань Києва й охарактеризували їх за типологічними ознаками, а саме за місцем видавництва і формою власності, тематикою, періодичністю, цільовим призначенням, об’ємом, тиражем тощо. Головними проблемами, які піднімаються на сторінках цих збірників, є теоретичні аспекти сучасного українського мистецтвознавства, історичні періоди, коли найбільш інтенсивно розвивалось мистецтво, переважно мистецтво українського зарубіжжя. Також висвітлюються невідомі сторінки мистецтва і культури України, розповідається про творчі персоналії, що сприяли популяризації української художньої культури в світі.Посилання
Artania Almanac. (1999). Obrazotvorche mystectvo, 3-4, 15 [in Ukrainian].
Bjelomjesjacev, A. B. (2012). Architecture of Kiev at the end of XIX - beginning of XX century: Theoretical and methodological preconditions and realities of architectural practice. Suchasni problemy doslidzhennja, restavraciji ta zberezhennja kuljturnoji spadshhyny, 8, 7-24 [in Ukrainian].
Bulavina, N. M. (2008). Artistic critique in contemporary realities, or Voice devoid of voice. Suchasne mystectvo, 3-4, 175-181 [in Ukrainian].
Vasy`ly`k, S. M. (2014). «Folk Art and Ethnography». Retrieved from http://nte.etnolog.org.ua/index.html [in Ukrainian].
Dem'jan, Gh. (2000). Magazine content, courageous, patriotic (To the 75th anniversary of «Folk creativity and ethnography»). Narodna tvorchistj i etnoghrafija, 4, 3-7 [in Ukrainian].
Kryvolapov, M. (2013). About the work of the editorial board of the Fine Arts magazine of the 1970-1980s. Suchasni problemy khudozhnjoji osvity v Ukrajini, 8, 161-168 [in Ukrainian].
Marychevsjka, A. V. (2005). The viburnum bridge. Artanija, 7, 1 [in Ukrainian].
Mykhajlova, R. D. (2013). Features of education in the historical genre of the XI - XVIII centuries. Kuljtura i mystectvo, 13, 272-276 [in Ukrainian].
Ovsijchuk, V. A. (2008). Ivan Frank. Khudozhnja kuljtura. Aktualjni problemy, 5, 163-171 [in Ukrainian].
Orlov, V. F. (2015). Art education: content, technology, management. Kyiv: Tonar [in Ukrainian].
Pavljuk, S. P. (2013). Ukrainian national culture in the context of modern globalization processes. Visnyk NAN Ukrajiny, 5, 62-65 [in Ukrainian].
Periodical publication. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F#Види_періодичних_видань [in Ukrainian].
Sydorenko, V. D. (2008). Introduction. MIST: Mystectvo, istorija, suchasnistj, teorija, 8, 6-8 [in Ukrainian].
Sydorenko, V. D. (2004). The front word. Khudozhnja kuljtura. Aktualjni problem, 1, 4-6 [in Ukrainian].
Skry`pny`k, G. A. (2015). Art Studies Studios. Editor's word. Retrieved from http://sm.etnolog.org.ua/index.html [in Ukrainian].
Stepanyshyn, B. I. (2002). Read «Fine Arts». Obrazotvorche mystectvo, 3, 5 [in Ukrainian].
Fijalka, S. B. (2013). Thematic and typological structure of contemporary art journal publications. Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky, 50, 110-118 [in Ukrainian].
Museum lane magazine Retrieved from http://namu.kiev.ua/ua/about/publications/chronicle.html [in Ukrainian].
Chebykin, A. V. (2009). «Art Studies of Ukraine» – ten years of experience of publishing. My`stecztvoznavstvo Ukrayiny`, 10, 5-6 [in Ukrainian].
Chepely`k, O. V. (2009). The paradigm of change in the artistic educational process. Suchasni problemy` xudozhn`oyi osvity` v Ukrayini, 5, 208-219 [in Ukrainian].
Chernecz`, V. G. (2001). Features of interaction of aesthetics and art criticism. Visny`k DAKKKiM, 4, 25-30 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
