ВПЛИВ ТРАДИЦІЙ МИСТЕЦТВА СХОДУ НА ЖИВОПИС МИХАЙЛА ГУЙДИ

Анотація

Мета статті. Проаналізувати творчість українського живописця Михайла Гуйди в контексті культурних інтеграцій Китаю та України останніх десятиліть ХХ – початку ХХІ ст. як вираз тенденцій розвитку сучасного мистецтва. Методологія. Застосовано загальнонаукові методи дослідження, хронологічний та історико‒компаративний, історико-біографічний, образно-стилістичний, семантичний, аналіз. Застосовано теоретико-мистецтвознавчі термінологічні будови. Наукова новизна полягає у зʼясуванні особливостей творчості Михайла Гуйди та формування змістовного, композиційного, стилістичного й естетичного начала його живопису в контексті культурних інтеграцій Китаю та України останніх десятиліть ХХ – початку ХХІ ст. Висновки. Проаналізовано особливості творчого шляху українського живописця Михайла Гуйди, його унікальний досвід роботи у Китаї, що став основою для створення особистого художнього стилю мистця. Дослідження творів мистецтва Михайла Гуйди виявило послідовне формування рис та особливостей його живопису впродовж десятиліть внаслідок: а) знайомства з мистецтвом Сходу в Японії; б) перебування у Китаї, в тому числі у середовищі китайських діячів культури та мистецтва; в) вивчення історії культури та мистецтва Китаю; г) глибокого проникнення у світ Китаю через розуміння його природи, звичаїв, традицій внаслідок мандрувань, перебування у різних провінціях країни, викладацької роботи у китайських вишах. Образно‒художній зміст його витворів виявляє інноваційне поєднання європейської, в тому числі, української, та китайської стилістики, художніх засобів та різноманітних мовних прийомів традиційного живопису Китаю. Суттєве значення має також осягнення митцем змістовно-смислових основ китайського традиційного та сучасного мистецтва, що виявилися суголосними Михайлу Гуйді як особистості. Зʼясовано, що образність живопису Михайла Гуйди має внутрішню форму, що втілює образ у загальній структурі предметно-духовного світу. Підсумовано, що залучення традицій китайського та українського мистецтва у єдиному творі передбачає філософське осмислення художньої спадщини обох країн та перетворення їх у новітніх формах. Творчий шлях, яким пройшов митець, розкриваючи для себе прийоми живопису Сходу, збагатив та підніс його творчість до виключно високих зразків.