ПЕРЕТИН КУЛЬТУР ЗАХОДУ І СХОДУ В ФІЛОСОФСЬКОМУ РОМАНІ ОЛДОСА ГАКСЛІ «ОСТРІВ»
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2020.222270Ключові слова:
Олдос Гакслі, культура, філософський роман, особистість, культура дзен-буддизму, філософський світогляд, метаантропологія, культурна метаантропологіяАнотація
Мета дослідження. Довести, що звернення О. Гакслі до філософсько-релігійних ідей Сходу уможливило створення ідеального суспільства, культури та досконалої особистості в філософському романі «Острів»; розглянути приклади з життєвого досвіду митця, що свідчать про його глибоке проникнення в культуру Сходу; з’ясувати, як набутий досвід відображений у творчості письменника, зокрема в філософському романі «Острів». Методологія. Використано методи компаративістського та герменевтичного аналізу й систематизації дотичних до теми статті наукових праць з культурології, філософії, психології та літературознавства, метод біографізму та психоаналізу, а також підхід метаантропології Н. Хамітова, що дало змогу коректно й виважено розглянути матеріали, присвячені життю і творчості О. Гакслі, та кваліфікувати його твір «Острів» як філософський роман. Наукова новизна. Уперше стверджується, що саме звернення О. Гакслі до культури та філософсько-релігійних ідей Сходу уможливило створення ідеального суспільства, культури та досконалої особистості в філософському романі «Острів»; розглянуто приклади із життєвого досвіду митця, що відображають його глибоке проникнення в культуру Сходу; визначено низку філософських та художніх творів, у яких відображений означений досвід О. Гакслі. За допомогою метаантропологічної методології вдалося з’ясувати творчий розвиток О. Гаслі від особистісного до філософського світогляду, що привів автора до нових можливостей у літературній творчості і в розумінні суті культури. Висновки. У романі «Острів» О. Гакслі створив модель ідеального суспільства, побудованого на принципах дзен-буддизму – однієї з культур філософсько-релігійної спадщини Сходу. Шляхом виходу за межі не тільки буденного, а й особистісного світогляду автор художньо продемонстрував здатність людської особистості сприймати навколишній світ на вищому рівні і створювати талановиті зразки філософської прози. Становлення філософського світогляду митця визначило його глибоке проникнення в культуру Сходу, сприяло появі філософських есеїв, публіцистичних та художніх творів, основним серед яких є філософський роман «Острів».Посилання
Bliss R.H. (1994). What is Zen? (O. Chichkevich, Trans). Lviv: Initiative, Kyiv: Airland [in Russian].
Vanderhill E. (1996). Aldous Huxley. Mystics of the twentieth century. Moscow: Myth, Lockheed [in Russian].
Vovk I. (2017). Ivan Franko and oriental studies. Universe, 3-4, 271-279 [in Ukrainian].
Gerchanivska P.E. (2019). Dichotomy east-west: historical and cultural aspect. Bulletin of the National Academy of Management of Culture and Arts, 1, 3-8 [in Ukrainian].
Gil O.L. (2001). Aldous Huxley's novel-discussion. English intellectual novel: Textbook. Omsk: OmGPU [in Russian].
Dumoulin G. (2003). History of Zen Buddhism (V.Bondareva, Trans). Moscow: Centerpolygraph [in Russian].
Eco U. (1991). Zen and the West. (G. Gamaliy, A. Okhrimovich, Trans). Universe, 3, 164-170 [in Ukrainian].
Krylova S. (2020). The beauty of man in the life practices of culture. Experience of social and cultural metaanthropology and androgynous analysis. Кyiv: КНТ [in Ukrainian].
Lanovyk M. (2019). "Oriental poems" by P. Kulish at the crossroads of Asian mysticism and European romanticism. Word and time, 8 (704), 56-75 [in Ukrainian].
Mazin V. (2018). Psychoanalysis and Buddhism. European Journal of Psychoanalysis, 4, 78-126 [in Russian].
Nietzsche F. (2018). Antichrist. Ecce Homo. Мoscow: Eksmo [in Russian].
Sivachenko G.M. (2003). V.Vinnichenko and A. Huxley. Prophet not of his homeland. Volodymyr Vynnychenko's expatriate "meta-novel": text and context. Kyiv: Alternatives [in Ukrainian].
Suzuki D. (1991). Two lectures on Zen Buddhism. (L. Ermakova. Trans). Foreign Literature, 1, 241-253 [in Russian].
Suzuki D. (1992). The Science of Zen – The Mind of Zen. Kyiv: Press of Ukraine [in Russian].
Torchinov E. (2019). Introduction to Buddhism. St. Petersburg: Azbuka, Azbuka-Atticus [in Russian].
Torchinov E. (2018). Ways of philosophy of East and West. Cognition of the transcendent. Мoscow: Palmyra [in Russian].
Watts A. (1993). The Way of Zen. (Yu. Mikhaylin. Trans). Кyiv: Sofia [in Russian].
Huxley A. (1995). Island. (M. Krutikova, Trans). Кyiv: Sofia [ in Rusiian].
Huxley A. (2014). Perennial philosophy. (E.D. Syromyatnikova, Trans). Moscow: AST [in Russian].
Khamitov N. (2017). Clarification of the specifics of the eastern and western ways of human existence in the world. History of Philosophy: the problem of man and its boundaries. Introduction to philosophical anthropology as metaanthropology. N. Khamitov (Ed.). Кyiv: КNТ [in Ukrainian].
Fromm E. (2013). Zen Buddhism and psychoanalysis. Zen Buddhism and psychoanalysis; Psychoanalysis and religion; Crisis of psychoanalysis. Essays on Freud, Marx, and Social Psychology. (V. Kulagina-Yartseva, A. Yakovleva, E. Grossman, Trans). Zaporizhzhia: Big Press [in Russian].
Schopenhauer A. (1998). The world as will and representation. (J. Eichenwald, Trans). Minsk: Poppuri LLC [in Russian].
Jung K.G. (1990). What India teaches us. (M. Ryabchuk, Trans). Universe, 5, 136-138 [in Ukrainian].
Bancroft A. (1976). Huxley Aldous. XXth Century Mystics & Sages. UK: Heinemann. 344 p. [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.