Технологічне мистецтво як проблема інтеграції технологій та мистецтва
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2020.222335Ключові слова:
технологія, «технологічне» мистецтво, алгоритм, техніка, цифровий живопис, електронна музика, архітектура, відео-арт.Анотація
Метою статті є дослідження впливу технологій на різні види мистецтва, зокрема, живопис, музику, архітектуру, відео-арт, екранні та просторові мистецтва. Методологія дослідження грунтується на застосуванні аналітичного, теоретичного та концептуального методів дослідження технологічного мистецтва та взаємовідносин між цифровими технологіями та мистецтвом загалом. Наукова новизна полягає в тому, що вперше проаналізовані мистецькі форми, які створені за допомогою цифрових технологій. Розглянуто феномен технологічного мистецтва як результату інтеграції мистецтва та технологій. Висновки. Нині процесс взаємовпливу сучасних креативних технологій та мистецтва є взаємооберненим. З однієї сторони вплив технологій на мистецтво породжує новітні технологічні види мистецтва (електронна музика, комп’ютерна графіка, цифровий живопис тощо), засновані комп’ютерним способом та мають художню спрямованість, з іншої сторонни вивчення композиційної побудови музичних творів та творів живопису як математичної закономірності повторення тих чи інших звуків (кольорів) дають підстави для розуміння впливу сааме мистецтва на розвиток сучасних цифрових технологій.Посилання
Bezklubenko, S. D. (1986). Verge of the creative method. Kyiv: Mistetstvo [in Russian].
Galkin, D. V. (2013). From inspiration by machines to artificial life: the stages of technological artdevelopment. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Kulturologiya i iskusstvovedenie, 1 (9), 44-51 [in Russian].
Glushkov, V. M. (1986). Cybernetics. Theory and practice. Moskow: Nauka [in Russian].
Zaripov, R. Kh. (1971). Cybernetics and music. Moskow: Nauka [in Russian].
Zaripov, R. Kh. (1960). On the algorithmic description of the composing music process. Dokl. AN SSSR, 132 (6), 1283-1286 [in Russian].
Kogoutek, Ts. (1976). Composition technique in the music of the twentieth century. Moskow: Muzyka [in Russian].
Shavlygin, D., & Obmorokova, A. (2015). Integrating digital art into traditional art environments. VestnikYuUrGU, 15 (4), 100-107 [in Russian].
Shcheglov, V. N. (2016). Painting of the twentieth century: the algorithmic interpretation fundamentals. URL: https://www.docme.ru/doc/ 2637714/zhivop-xx-veka--osnovy-algoritmicheskoj-interpretaci [in Russian].
Shcheglov, V. N. (2017). Poetry: the basics of algorithmic interpretation. URL: https://shcheglov.livejournal.com/30538.html [in Russian]. 10. Franke, Herbert W. (1971). Computergraphik-Comouterkunst. Bruckmann. 11. Jouffret, E. (1903). Traité élémentaire de géométrie à quatre dimensions et introduction à la géométrie à n dimensions. Paris: Gauthier-Villars. 12. Lovejoy, M. (2004). Digital Currents: Art in the Electronic Age. London: Routledge.
Popper, F. (2007). From Technological to Virtual Art. London: MIT Press Cambridge.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
