ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОСТІ В МИСТЕЦТВОЗНАВСТВІ ТА ДИЗАЙНІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2020.222353Ключові слова:
дизайн, мистецтвознавство, міждисциплінарність, структуралізм, поструктуралізм, системна методологія.Анотація
Мета дослідження полягає в розгляді передумов виникнення міждисциплінарності в мистецтвознавстві та дизайні, виявленні основних напрямків, які сприяли формуванню міждисциплінарної методології XXI століття. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-порівняльного та хронологічного методів, а також методу термінологічного аналізу, що сприяло виявленню теорій у філософії, естетиці, культурології, орієнтованих на послідовну розробку системної методології, а також їх прояву в мистецтвознавстві та дизайні. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про виникнення і формування міждисциплінарної методології в мистецтвознавстві та дизайні, виявленні тих напрямків, які сприяли синтезу знань. Висновки. Розглянуті в науковій статті напрямки в філософії, естетиці та культурології XX століття сприяли виникненню загальнонаукової міждисциплінарної методології, актуальною і до цього дня. Послідовна розробка системності відображена в структуралізмі і постструктуралізмі, характерних західноєвропейському мистецтвознавству. Важливе значення має і формування системної методології в СРСР. Це прагнення до інтеграції об'єднало концепції і методи різних наук, що стало базовим у формуванні синергетики з її спільною основою для опису механізмів виникнення будь-яких явищ в природі, техніці, суспільстві. Синергетика спрямована на вивчення процесів в складних, динамічних системах, що самоорганізуються. При цьому закони самоорганізації цих систем мають не приватний, а загальний характер переходу від нижчих форм до вищих, від одного порядку до іншого і тому застосовні для дослідження культури і мистецтва.Посилання
Bazin, J. (1994). Art from Vasari to the present day. Moscow: Progress-kul'tura [in Russian].
Bart, R. (1989). Selected works: Semiotics: Poetics. (G. Kosikova, Trans). Moscow: Progress [in Russian].
Vlasov, V. (2012). Para-art and historical process. Architecton (Vol. 1). Retrieved from: http://archvuz.ru/2012_1/4
Vlasov, V. (2017). The theory of shaping in the fine arts. St. Petersburg: Izdatel'stvo Sankt-Peterburgskogo universiteta [in Russian].
Gusserl, E. (2009). Ideas for a pure phenomenology and phenomenological philosophy. Moscow: Akademicheskij Proekt [in Russian].
Deleuze, J. (2011). The Logic of Sense. (Y. Svirsky, Trans). Moscow: Akademicheskij Proekt [in Russian].
Kagan, M. (1999). Aesthetics as a philosophical science. St. Petersburg: Petropolis [in Russian].
Meletinsky, E.M., & Neklyudov, S.Yu. (1985). Foreign research on the semiotics of folklore. Moscow: Nauka [in Russian].
Tarasov, A.N. (2008). Poststructuralism as a philosophical basis of the artistic culture of postmodernism. Izvestiya Rossijskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta im. A.I. Gercena, 74-1, 478-483 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.