СЕМАНТИКА ЗОБРАЖЕНЬ НА ДАВНІЙ КЕРАМІЦІ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ: ЗДОБУТКИ ТА ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ
Анотація
Мета. Дослідження пов'язане з аналізом основних гіпотез щодо тлумачення семантики окремих композицій, зображених на глиняних виробах Лівобережної України VI тисячоліття до н. е. – ХІV століття. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дає змогу розкрити та піддати аналізу існуючі на сьогодні уявлення про відображення в декорі давньої кераміки окремих елементів тогочасної духовної культури. Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про еволюцію наукової думки в семантичних керамологічних студіях. Висновки. З’ясовано, що найбільш системно упродовж столітнього періоду вивчалися композиції доби бронзи. Окремі дослідження стосувалися артефактів часів неоліту та раннього заліза. Семантика масових орнаментів пов’язана з оберегово-примножувальним архетипом. Ідеограми передавали міфологічні сюжети та числову символіку, пов’язану з намаганнями забезпечити благополучне існування певної родини чи общини.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.