Stylistic synthesis. To the definition of the concept

Анотація

Мета дослідження. У мистецтвознавчих працях останніх років дедалі частіше відзначають тенденції "стильового синтезу", пошуку "узгодженості" різних стильових систем. Виявити інтегративні тенденції в аспекті стилю, коли автор вступає в діалог з музичною спадщиною попередніх епох – мета даної статті. Методологія. Дослідження здійснюється завдяки використанню музикознавчого методу, що спирається на теоретичні роз- робки музикознавців у сфері художнього світогляду, традицій, стилю. Наукова новизна. В умовах художньої культури початку ХХІ ст. ідея синтезу, як особливого типу художньої творчості, реалізована багатоаспектно. Це і прагнення охопити досягнення різних культур і епох; і усвідомлення значення багатовікових надбань націо- нальних культур; і синтез окремих видів художньої творчості аж до ідеї загального синтезу мистецтв. Плідним в умовах рубежу століть виявився і синтез всередині окремих суверенних видів мистецтва, творчості художників, які спиралися на широке коло стильових ідей, властивих тій, цілком самостійної сфері мистецтва, представни- ками якої вони були. Виходячи з існуючих визначень процесу синтезування стильових тенденцій, у статті вперше запропоновано авторське визначення стильового синтезу. Висновки. З наведених в статті визначень процесу взаємодії стильових тенденцій виділені його ключові особливості. Вихідними позиціями є історико-культурний процес, множинність стильових моделей, їх несхожість, різноманітність. Далі – сам процес взаємодії, "дифузія", проникнення, вільне розміщення елементів однієї моделі між елементами іншої. І, нарешті, синтез як художня цілісність, як результат взаємопроникнення, поєднання множинних стильових ідей, переломлених крізь призму "соціокультурного вектора", індивідуального та національного стилів.