МУЗЕЙ ЯК ЗАСІБ РОЗВ’ЯЗАННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ПРОБЛЕМ
Анотація
Мета дослідження. З’ясувати рівень універсальності медійно-комунікативної теорії музею М. Кастельса. Методологія. Аналіз міркувань, критицизм, дедуктивна логіка. Наукова новизна. Інтеграційний підхід М. Кастельса є важливим компонентом теорії музею як унікального медіуму, що долає гіперавтономізацію фізичного, суб’єктивно-комунікаційного та об’єктивного світів (за К. Поппером). Висновки. Універсальність теорії музею М. Кастельса цілком залежить від змодельованої ним парадоксальної ситуації майбутнього, коли розвиток медійно-комунікативних засобів утворить середовище в якому людям все важче буде порозумітися один із одним. Зазначимо, що такі прогнози Кастельса поки що (з часу публікації статті пройшло сімнадцять років) не справдилися. М. Кастельс першим серед дослідників музейної комунікації точно застосував формулу М. Маклюена «medium is a message». Для Кастельса пам’ятки є не самоціллю музейної комунікації, а комунікативним засобом, який не є чимось факультативним щодо існуючих медіумів, а може виконувати ті функції, що іншими медіа не властиві. Таким чином, важливими є не так футурологічні висновки Кастельса, як універсальність його підходу, що полягає в дослідженні суспільно-трансформаційного потенціалу музею як особливого медіуму.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
