ЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ У ЗБЕРЕЖЕННІ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ УКРАЇНИ

Анотація

Мета статті – висвітлити актуальні проблеми проведення державної експертизи культурних цінностей України, що є важливою ланкою в системі контролю за їх збереженням та переміщенням через державний кордон. Методи дослідження. Для досягнення мети були використані аналітичний, історичний, гносеологічно-аксіологічний та метод теоретичного узагальнення з метою конкретизування проблеми державної експертизи культурних цінностей та виокремленні питання історії експертної діяльності. Наукова новизна одержаних результатів полягає в конкретизації процесу формування інституту експертизи культурних цінностей, що безпосередньо пов’язаний з Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, з розробкою національного законодавства у сфері переміщення культурних цінностей, що було спрямовано на виконання норм і принципів, передбачених Конвенцією про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності від 14.11.1970, ратифікованої із заявою Указом Президії Верховної Ради УРСР від 10.02.1988 № 5396-XI. та надання рекомендацій щодо оформлення результатів державної експертизи культурних цінностей (висновків). Висновки. Враховуючи викладене, потрібно пам’ятати про те, що культурні цінності є всенародним надбанням і перебувають під охороною держави. Тому надані рекомендації щодо оформлення висновків державної експертизи на предмети, що мають або можуть мати культурну цінність, спрямовані на вдосконалення роботи державних експертів.