ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
Анотація
Мета статті – визначити ключові концепції дослідження мовленнєвої комунікації і виявити їх змістові ознаки для подальшого використання в культурологічних розробках в сфері комунікації. Методологія. В дослідженні використовувалися аксіологічний, інформаційно-семіотичний та комунікаційний методи. Наукова новизна статті полягає в тому, що проаналізовані вихідні методологічні позиції вивчення міжкультурної комунікації, що включає мовні особливості цього процесу. Висновки. Сучасна лінгвістика має сформовану систему теоретичних уявлень й адекватний інструментарій дослідження. У лінгвістиці створені умови для нових міждисциплінарних досліджень мовленнєвої комунікації, а понятійний апарат цієї науки з успіхом може застосовуватися і в інших науках.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
