УКРАЇНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ У ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ КУРИЛИКА НА ПРИКЛАДІ СЕРІЙ «УКРАЇНСЬКИЙ ЕМІГРАНТ» ТА «УКРАЇНСЬКІ ЖІНКИ-ЕМІГРАНТКИ»
Анотація
Мета роботи ‒ виявити та проаналізувати риси української ідентичності у творчості канадського художника українського походження Василя Курилика на прикладі серій «Український емігрант» та «Українські жінки-емігрантки». Дослідити причини появи цієї тематики в його творах в контексті авторських мистецьких пошуків. Методологія. Для вирішення поставлених завдань використано загальнонаукові й міждисциплінарні методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, формалізація та компаративний метод. Наукова новизна одержаних результатів полягає в мистецтвознавчому аналізі художньо-стилістичних особливостей та виявленні рис української ідентичності в творах В. Курилика. Висновки. На підставі аналізу його «багатосерійного» мистецтва вперше нами виведено 4 типи поняття ідентичності, які автор зображав відповідно до обраних контекстів: національна, соціальна, персоніфікована (особистісна) та ідентичність як «чуття спільноти». Зокрема, детально проаналізовано характерні особливості української ідентичності на прикладі шести полотен із серії «Український емігрант» та кількох творів із серії «Українські жінки-емігрантки». В мистецтві В.Курилика виведено єдину формулу української ідентичності, яку автор розумів як сукупність етнічних, національних, ґендерних та релігійних характеристик, притаманних тій чи іншій особистості, демонструючи її ідентичність до відповідної групової приналежності
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
