ХУДОЖНІ-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ СВІЧНИКІВ В ОЗДОБЛЕННІ МАЦЕВ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ XVI – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ XX СТ.

Анотація

Мета роботи - виявлення художньо-стильових особливостей різьблених свічників, здійснення аналізу конструктивних схем та визначення типології багаторіжкових свічників у декоративному оздобленні мацев Східної Галичини XVI – першої третини XX  ст. Методологія дослідження  передбачає застосування низки методів: історико-порівняльного, формально-стилістичного, структурно-типологічного. Для аналізу композиційних вирішень використано мистецтвознавчі категорії, а також практичний досвід візуального, стилістичного, морфологічно-композиційного та комплексного аналізу. Наукова новизна полягає у тому, що вперше проаналізовано основні принципи побудови композицій із використанням мотиву свічника, комплексно досліджено художньо-стильові особливості різьблених свічників, визначено їх типологію, здійснено аналіз конструктивних схем багаторіжкових свічників-менор у декоративному оздобленні мацев Східної Галичини XVI – першої третини XX ст. Висновки. Аналізуючи орнаментальне оздоблення мацев давніх юдейських кладовищ Галичини, можна виокремити кілька домінантних мотивів відповідно до характеру зображення: зооморфні, орнітоморфні, рослинна орнаментика, предметні мотиви, архітектурні елементи, символи іудаїзму. Мотив свічника – один із найпоширеніших мотивів у меморіальній пластиці галицьких мацев XVIII – середини XIX, а його художньо-стильові особливості - втілення високої майстерності галицьких майстрів-різьбярів. Помітними є різна стилізація форми, трактування окремих структурних елементів свічника у різних регіонах Східної Галичини. У формотворенні пам’яток простежуються впливи стилістики провідних стилів європейського мистецтва, зокрема – бароко, рококо, сецесії. Вирішення окремих елементів чи деталей досліджуваного предметного мотиву зазнавало значного впливу традицій українського мистецтва зокрема.