ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНО-ПРОСТОРОВОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗОНІ ІСТОРИЧНОЇ ЗАБУДОВИ МІСТ

Анотація

Мета дослідження. Акцентувати особливості формування предметно-просторового середовища в зоні історичної забудови міст і пропонувати науково обґрунтовані рекомендації щодо композиційного поєднання, відновлення і підтримання естетичних і функціональних параметрів фонової історичної архітектурно-просторової забудови міст. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному використанні загальнонаукових методів дослідження: аналізу, синтезу, порівняння й узагальнення раніше запропонованих ідей та пропозицій. Наукова новизна. В результаті проведеного дослідження розкриті особливості формування міського середовища, зокрема фонової частини історичного місця сучасних міст і способи гармонізації нових та історичних архітектурно-просторових об’єктів. Зроблений акцент про необхідність розробки нормативних правових актів і проектних пропозицій, що регулюють відносини, пов'язані з реконструкцією та реставрацією архітектурних об'єктів і прилеглих до них рекреаційних зон, розташованих в зоні історичної забудови міст, які не є пам'ятками архітектури, але створюють свого роду фон і атмосферу для значущих архітектурних об'єктів. Сформульовані рекомендації щодо формування архітектурно-просторової композиції історичних частин міст, які слід враховувати при проектуванні нових об'єктів в існуючій структурі міста. Висновки. Аналіз наукових праць та публікацій показав, що принципи гармонізації міської забудови повинні враховувати ряд наступних факторів:

• спадкоємність історичного розвитку планування і забудови;
• збалансованість елементів міського середовища та їх взаємна обумовленість;
• гармонійність розміщення об'єктів забудови та елементів природного комплексу;
• ієрархічність містобудівних та архітектурних ансамблів;
• взаємодоповнюваність історичних елементів міського середовища новими елементами;
• диференційованість системи формування міського середовища;
• систематизованість розташування елементів дизайну в структурі міського середовища;
• узгодженість колористичного рішення нових елементів міського середовища з існуючим архітектурно-природним оточенням;
• функціональність нової структури і елементів дизайну;
• естетичне сприйняття зовнішнього вигляду архітектурних форм.

Крім того, при проектуванні нових об'єктів слід враховувати їх вплив не тільки на окремі історично цінні об'єкти, а й на історичне середовище, в якому передбачається їх поява. Слід також підкреслити, що для вирішення питань збереження історично сформованого міського середовища з його характерними рисами, просторовими і візуальними зв'язками, історичний центр повинен розглядатися як єдиний комплексний пам'ятник містобудування та архітектури.