ПОЕЗІЯ ФІЗИЧНОГО ВИРАЖЕННЯ Е. ДЕКРУ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ПАНТОМІМИ
Анотація
Мета статті – визначити специфіку та новаторство техніки «Тілесний мім» Е. Декру як основу сучасного мистецтва пантоміми. Методологія дослідження базується на принципах об’єктивності, багатофакторності, історизму, комплексності та системності, а для досягнення мети використані такі методи наукового пізнання як: конкретно-історичний, описовий, логіко-аналітичний, проблемно-хронологічний та статистичний. Наукова новизна. Здійснено культурологічне дослідження діяльності Е. Декру; проаналізовано ідеологічні, філософські та наукові аспекти техніки «Тілесний мім», а також поняття «мім» та «пантоміма»; розглянуто принципи театральної школи Ж. Копо «L’Ecole du Vieux-Colombier», які посприяли формуванню методу Е. Декру; визначено поезію фізичного вираження Е. Декру як основу сучасного мистецтва пантоміми. Висновки. Діяльність Е. Декру справила величезне значення на становлення сучасної пантоміми як самостійної художньої форми, посприяла переосмисленню мистецтва пантоміми у сучасному контексті, позиціонуючи її не стільки як мистецтво руху, скільки мистецтво пози, яке визначається гармонією і досягається через тулуб та кінців, думки та форму. Згідно з його теорією поезії фізичного вираження, надзвичайне значення, порівняно з жестами та рухами, мають пози, які Е. Декру визначає як послідовність рухів. Наразі методологія Е. Декру широко використовується в багатьох країнах світу в процесі акторської підготовки у вищих мистецьких навчальних закладах, а його школа, зі специфічною художньою формою, репертуаром і технікою тілесного міма, визнана класичною, ставши основою для подальшого еволюціонування мистецтва пантоміми.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.