ДИЗАЙН ЕКОЖИТЛА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ НАПРЯМКІВ ЕКОБУДІВНИЦТВА
Анотація
Мета роботи полягає у виявленні особливостей проектування житла засобами екобудівництва та екодизайну, класифікуванні екожитла за напрямками та виявленні характерних рис, які притаманні кожному з них. Методологія статті полягає у застосуванні загальнонаукових і спеціальних підходів та методів дослідження означеної теми, що дозволяє дослідити теоретичні та практичні аспекти проектування екожитла. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про екодизайн та екобудівництво, виявленні функціональних, структурних та стилістичних особливостей екожитла. У висновках узагальнено результати теоретичних досліджень, які свідчать, що екологічне проектування, ще досить «молодий» напрям у дизайні, який сьогодні інтенсивно розвивається і потребує детального дослідження, адже екобудівництво може вплинути на вирішення екологічної кризи на нашій планеті.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
