ПРИРОДА ФУТУРИЗМУ КРІЗЬ ПРИЗМУ МАНІФЕСТАЦІЙНОЇ СПАДЩИНИ ФІЛІППО МАРІНЕТТІ (У ПЕРІОД 1909-1912 РР.)
Анотація
Мета роботи: через дослідження маніфестаційної спадщини основоположника футуризму Філіппо Марінетті розкрити природу нового культурно-мистецького напрямку й означити його значення у європейському культурному просторі початку ХХ ст. Методологія. Методологія дослідження полягає у застосуванні порівняльно-історичного, біографічного та психологічного методів. Наукова новизна. Зважаючи на досліджену історіографічну та джерельну базу, вдалося визначити виробити новітні підходити до питання походження й природи футуризму, що дали змогу розширити уявлення про зазначені в роботі об’єкт і предмет дослідження.. Висновки. Поява футуризму стала хвилею, що сколихнула спершу італійський, а згодом і європейський, російський культурно-мистецькі простори, змусила задуматися над проблемами збереження загальнолюдських цінностей, вироблення нових шляхів розвитку світової культури.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.