НЕМАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ
Анотація
Мета роботи. У статті проаналізовано важливість рішення Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини у визнанні проблем збереження нематеріальної культурної спадщини на державному рівні. Визначено участь спільнот та організацій, які провадять створення, збереження та передачу такої спадщини. Методологія дослідження полягає в застосуванні структурно-функціонального та порівняльного підходів щодо аналізу діяльності ЮНЕСКО й державних інститутів у галузі охорони нематеріальної культурної спадщини. Наукова новизна полягає в актуалізації питань щодо збереження елементів нематеріальної культурної спадщини в суспільстві та в плануванні культурної політики держави. Висновки. Законодавча база України з охорони нематеріальної культурної спадщини має бути створена й доведена до рівня міжнародної, з усім комплексом юридичних, адміністративних, фінансових, наукових, технічних та організаційних заходів, що будуть реалізовуватись як на національному, так і на міжнародному рівнях.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.