МЕТОДИ ТЕРАПІЇ В ЛАНДШАФТІ
Анотація
Мета роботи. Дослідження пов’язано з пошуком методів ландшафтної терапії як засобу формування художньої виразності. Визначитися у покращені психоемоційного стану людини шляхом впливу природних чинників, а саме: води, повітря, звуку, кольору, форми, фактури, геопластики. Методологія дослідження полягає в застосуванні прийомів пейзажотерапії як об’єкта новітньої форми арт-терапії. У процесі терапії відбувається взаємодія з природним і культурним ландшафтом, що дає змогу пережити особливі емоційні стани і мобілізувати внутрішні ресурси особистості. Наукова новизна роботи полягає у виявленні особливостей ландшафтного впливу на здоров’я людини. Порівняльний аналіз методів терапії дав можливість визначити найефективніший вплив на особистість людини за допомогою гри чи образних прикладів. Висновки. Осмислення методів пейзажотерапії в ландшафті, надасть можливість більш вдало створювати середовище, в якому людина почувалася б здоровою, щасливою і сповненою сил.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
