ОСНОВНІ ФОРМИ МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ МОЗГОВОГО
Анотація
Метою статті є аналіз основних форм музичної творчості Миколи Мозгового як яскравого представника української естради другої половини ХХ століття. Методологія дослідження побудована на міждисциплінарному підході, який дав змогу використати науковий інструментарій історії культури та мистецтв, культурології, музикознавства. Застосовано низку наукових методів: порівняння - для розкриття особливостей творчості М. Мозгового, аналізу - для визначення основних форм музичної творчості композитора, історичний – з метою простежити музичну еволюцію митця. Науковою новизною статті є розкриття постаті українського композитора Миколи Мозгового як втілення трьох основних тенденцій української естради ХХ – початку ХХІ століття. Висновки. Микола Мозковий своєю творчістю охопив три етапи розвитку української естради другої половини ХХ – початку ХХІ століття. З 1970-х до 2000-х років він брав активну участь у розвитку вітчизняної естрадної пісні. За свій довгий творчий шлях композитор втілив три основні форми української естради, які знайшли своє відображення у творчості вокально-інструментальних колективів, соло-виконавство та авторській пісні. Перша форма була втілена М. Мозговим на початку його кар’єри в таких відомих вокально-інструментальних ансамблях, як «Беркут», «Мальви», «Чарівні гітари». Друга реалізована в період роботи композитора в «Укрконцерті». Останньою формою його музичної діяльності була авторська пісня. Зокрема, до його творів належать такі пісні, як «Моя перша любов», «Материнська любов» та легендарний гімн українському Прикарпаттю «Край, мій рідний край».
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
