ЕСТЕТИЧНІ ЦІННОСТІ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: ВІД ЕСТЕТИЧНОГО ДО КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО УЗАГАЛЬНЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2021.238539Анотація
Мета роботи: довести доцільність та науковий, методологічний та понятійно-категоріальний потенціал культурології, як науки, що здатна запропонувати оновлений ракурс для вивчення проблеми естетичних цінностей. Методологія. Використано методи наукового аналізу, порівняння та узагальнення під час опрацювання джерельної бази. Метод систематизації дозволив визначити традиційні та інноваційні напрямки дослідження проблеми естетичних цінностей. Наукова новизна. У статті розглядається міждисциплінарний та узагальнюючий потенціал культурології на прикладі вивчення проблеми естетичних цінностей. Підкреслюється наявна тенденція до переміщення аналізу проблем гуманітарних дисциплін з окремих наук до міждисциплінарної площини. Акцентується увага на новизні та актуальності проведення подібних міжнаукових культурологічних досліджень. Висновки. Культурологічний підхід пропонує збільшення масштабу узагальнення від естетичного до фактично глобального, який поєднує досвід вивчення наукової проблеми у традиційному та розширеному напрямках. Враховуючи той факт, що культура, з одного боку, народжує усі матеріальні та духовні цінності, що оточують людину, а, з іншого боку, – поглинає їх, будучи явищем об‘єднуючим, культурологічний Ғ міждисциплінарний Ғ підхід здатен запропонувати оновлений кут зору на межі вже традиційних та нетрадиційних для цієї проблематики наук, а також через удосконалення свого понятійно-категоріального апарату запропонувати нові шляхи дослідження.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.