ФЕНОМЕН ПАМ’ЯТІ МІСТ ЯК ЦІЛІСНОСТІ ЧАСОВОГО ВИМІРУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2021.238593Анотація
Мета роботи — розглянути пам’ять міста як цілісності часового виміру, окреслити її «координати» в просторі м. Львова та доповнити методику врахування пам’яті в обґрунтуванні проектних рішень. Методологія дослідження: у статті використано головні положення системного підходу; контент-аналіз, методи моделювання й історичний; опитування мешканців міст, а також графоаналітичний, картографічний методи. Наукова новизна полягає в розкритті феномену пам’яті міста як цілісності часового виміру, аналізі міста крізь призму індивідуальної, колективної та історичної пам’яті. Висновки. Розуміння пам’яті міста й місця дає можливість фахівцям розширити інструментарій при обґрунтуванні проектних рішень, сприяє збереженню й використанню історичного середовища, його творенню без шкоди для довкілля і людини, що особливо актуально в період поглинання урбанізацією унікальних особливостей міст і їх простору.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.