Тенденції розвитку дизайну меблів кінця XX – початку XXI століття
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2021.249244Анотація
Мета дослідження – виявити загальні тенденції розвитку дизайну меблів кінця XX – початку XXI століття, для визначення й формування об’єктивного комплексного наукового погляду на розвиток дизайну предметного середовища цього періоду. Методологія дослідження полягає в застосуванні теоретичних та емпіричних методів: зіставно-історичний і об’єктивно-аспектний аналіз дали змогу визначити специфіку інновацій для виявлення тенденцій розвитку дизайну меблів у вказаний період; проблемно-цільовий метод став у нагоді під час вивчення й аналізу літературних матеріалів. Наукова новизна. У дослідженні вперше застосовано комплексне визначення основних ознак формотворення й виявлені та сформульовані основні тенденції розвитку дизайну меблів та формування внутрішнього предметного середовища кінця XX – початку XXI століття. Висновки. Отримані результати дозволяють виявити характерні риси формотворення предметів умеблювання інтер’єрів зазначеного періоду, сприяють усталенню об’єктивного погляду на історичний розвиток цього процесу, зростанню його науково-теоретичної значимості в умовах нинішнього промислового виробництва в Україні, як елемента стимуляції якості продукції вітчизняних виробників. Теоретичні аспекти дослідження можуть бути у подальшому використані при написанні наукових праць з цієї проблематики, розробленні лекційних курсів з історії меблів та проєктування інтер’єрів, створенні спецкурсів і спецсемінарів для студентів вищих навчальних закладів, підручників, посібників, іншої навчально-методичної літератури.
Ключові слова: дизайн, меблі, внутрішнє середовище, тенденції формотворення, кінець ХХ – початок ХХІ ст.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
