Символічні споживачі творів образотворчого мистецтва на арт-ринку та їхні мотивації
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2021.249249Анотація
Мета роботи: дослідження та аналіз алгоритмів маркетингових технологій на арт-ринку за допомогою вивчення мотивацій символічних споживачів образотворчого мистецтва, тобто, індивідуумів, які споживають продукти образотворчого мистецтва шляхом символічного привласнення. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, емпіричного та теоретичного методів. Такий методологічний підхід дозволяє проаналізувати мотивації символічних споживачів творів мистецтва з подальшим використанням результатів досліджень в маркетингових процесах просування творів мистецтва на арт-ринку. Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про мотивації символічних споживачів ринку образотворчого мистецтва та в дослідженні подальших маркетингових процесів на ньому. В статті проаналізовано алгоритми маркетингових технологій при аналізі мотивацій символічних споживачів ринку образотворчого мистецтва. Встановлено, що в маркетингу образотворчого мистецтва є актуальним та необхідним дослідження поведінки символічних споживачів творів мистецтва як Індивідуумів через аналіз типів символічних Споживачів, а також через аналіз Ситуацій символічного споживання творів мистецтва як символічно привласненого Продукту на арт-ринку під час перегляду творів мистецтва у виставкових залах. Спираючись на наукові дослідження в сфері маркетингу арт-ринку, можемо констатувати, що мистецька творчість є сферою активної діяльності некомерційних державних та приватних музейних, галерейних та виставкових установ, а також великого та малого бізнесу, який має професійно аналізувати мотивації споживачів, що в свою чергу дає можливість високоефективно сегментувати споживачів творів образотворчого мистецтва у відповідності з їхніми мотиваціями. Висновки: В статті визначена та проаналізована модель споживання образотворчого мистецтва шляхом символічного привласнення, та, відповідно, описана група (сегмент) споживачів. Мова йде про символічне споживання, що пов’язане з можливістю отримання естетичної насолоди через символічне привласнення твору без матеріального володіння ним. Також доведено, що поведінка споживача у маркетингу мистецтва визначається трьома обов'язковими складовими: Індивідуум – Продукт – Ситуація. Саме на цих складових формуються типи мотивації, на яких будується модель споживання та споживацької поведінки. Таким чином, нами досліджені індивідууми, що споживають твори мистецтва, які в свою чергу є продуктами, представленими у виставкових залах, й нами досліджено ситуації споживання творів мистецтва, які споживаються шляхом символічного привласнення у виставкових експозиціях.
Ключові слова: арт-ринок, маркетингові дослідження, мотивація споживачів творів мистецтва, символічне споживання творів мистецтва, поведінка споживачів арт-ринку.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.