Методи та прийоми пошуку творчих рішень
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2022.262579Анотація
Мета роботи – виявити й систематизувати методи і прийоми, що використовують художники, дизайнери, архітектори та представники інших творчих професій в процесі виконання ними творчих задач. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного, міждисциплінарного і системного підходів, що дозволило проаналізувати та систематизувати літературні джерела за темою дослідження, всебічно вивчити фактологічний матеріал, класифікувати та систематизувати отримані дані. Для досягнення мети дослідження використовувались методи спостереження, порівняльного аналізу, синтезу, систематизації, класифікації, теоретичного узагальнення. Наукова новизна: узагальнено результати попередніх досліджень, присвячених виявленню прийомів і методів рішення творчих задач. Систематизовано певні підходи, методи і прийоми творчих рішень, шляхом їх класифікації за трьома групами: перша – підходи, методи і прийоми, що використовуються в процесі пошуку загальних проєктних рішень; друга – підходи, методи і прийоми, що використовуються в процесі формоутворення та пошуку художніх образів окремих об’єктів, сюжетів чи комплексів; третя – підходи, методи і прийоми, що використовуються і в процесі пошуку загальних проєктних рішень і в процесі формоутворення та розробки художніх образів окремих об’єктів, сюжетів чи комплексів. Висновки. Існують певні види підходів, методів і прийомів, що можуть використовуватись лише окремими видами проєктної діяльності. Але більшість виявлених підходів, методів і прийомів пошуку творчих рішень можуть застосовуватись і в архітектурі, і в різних видах дизайну, і в інших сферах проєктної діяльності. В процесі дослідження саме таких методів і прийомів була здійснена їх систематизація шляхом класифікаційного розподілення їх на три групи, що зазначені у науковій новизні статті. При цьому, деякі методи і прийоми, що зазвичай використовуються для пошуку загальних проєктних рішень за певних умов можуть бути залученими для пошуку окремих художніх образів. Можливим є і зворотній процес, що потенційно дає змогу привести проєктувальника до абсолютно несподіваних рішень. Це дослідження охоплює лише невелику кількість відомих підходів, методів і прийомів, з метою їх принципової систематизації. Використовуючи запропоновану класифікацію, можна розробити чітку систему, що має охопити більшість наявних підходів, прийомів і методів (в ідеалі – всіх), що застосовуються в окремих видах проєктної творчості і загальній системі всіх наявних прийомів та методів. Подальші наукові дослідження, будуть присвячені виконанню цих завдань, а також пошуку та аналізу, ще не відомих науковцям і практикам, підходів, прийомів і методів, розроблених в різних сферах діяльності та окремими спеціалістами. Така чітка система повинна розширити знання та вміння проєктувальників, зробити їх творчі пошуки більш свідомими й ефективними, що вплине на якість проєктних рішень.
Ключові слова: дизайн, теорія дизайну, теорія архітектури, прийоми пошуку творчих рішень, методи пошуку творчих рішень, методика проєктування.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.