Концептуальне проєктування як платформа передачі сучасної архітектурної та дизайнерської творчості
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2022.262581Анотація
Мета дослідження. Визначити перспективи й узагальнити характерні особливості концептуального проєктування в архітектурі і дизайні в контексті проєктного мислення на сучасному етапі для науково обґрунтованого використання принципів концептуального проєктування. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному використанні загальнонаукових методів дослідження: аналіз літературних та архівних джерел, натурні дослідження і фіксації, аналіз проєктних матеріалів, аналіз розвитку функціональної структури архітектурного простору, узагальнення раніше запропонованих ідей та пропозицій. Наукова новизна. На основі проведених наукових досліджень і аналізу існуючих літературних даних в сфері концептуального проєктування в архітектурній і дизайнерській творчості: узагальнено принципи формування концептуального дизайн-проєктування; виявлені характерні особливості проєктних концепцій в архітектурі та дизайні; узагальнено та систематизовано досвід існуючих підходів формування проєктних концепцій в архітектурно-дизайнерській практиці; доведено, що проєктна концепція є відправною точкою формування архітектурного та дизайнерського проєктів; визначені основні принципі формування концептуального проєктування в архітектурному і дизайнерському творі в контексті виразу основної ідеї майбутнього проєкту. Висновки. В результаті проведеного дослідження визначені характерні особливості проєктних концепцій в архітектурі та дизайні, сформульовані методологічні принципи формування концептуального проєктування в архітектурному и дизайнерському проєктуванні, виявлені основні платформи проєктування сучасної архітектурної и дизайнерської творчості. Крім того, при створенні проєктно-творчої концепції проєктів в сучасному дизайнерському (художньому) проєктуванні необхідно ґрунтуватися на наступних інтегрованих категоріях: образ, функція, форма, естетичність, гармонійність, інноваційність, стильність. У контексті цього дослідження виділені характерні аспекти концепції, а саме: концепція в дизайн-проєкті забезпечує єдність задуму і шляхів його подальшої реалізації; всі елементи дизайн-проєкту пов'язані між собою через дизайн-концепцію; в процесі проєктування і реалізації складові частини дизайн-концепції можуть розширюватися і модифікуватися; на дизайн-концепцію впливає переконання і образ мислення проєктувальника; концепція проєкту є результатом творчості дизайнера (архітектора); концепція характеризується індивідуальністю. Концептуальне проєктування – найбільш творча частина архітектурної та дизайнерської діяльності. В проєкті домінують ідеї формування просторів, предметів і образів. Концептуальне проєктування в дизайні грає настільки важливу роль, що його переоцінити неможливо навіть теоретично, адже мова йде не просто про якийсь найважливіший компонент проєкту, а й про його основній ідеї. Саме концептуальне проєктування в дизайні багато в чому визначає вигляд майбутнього об'єкта.
Ключові слова: концептуальне проєктування, проєктна концепція, дизайн-проєкт, архітектурний проєкт.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.