Національні архетипи в сучасному змісті моделі японської культурної політики
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2022.270551Анотація
Мета роботи – розкрити зміст та основні напрями реалізації моделі культурної політики Японії; обґрунтувати її особливості, пов’язані з традиційним світосприйняттям, візуальністю, чуттєвістю, східною естетикою та поєднані з орієнтацією на загальнолюдські цінності. Ця модель, основним реципієнтом якої є молодь, на відміну від багатьох моделей західних країн, реалізується в межах масової культури, суттєво впливає на американську культуру та є привабливою для мешканців інших регіонів. Методологія дослідження статті полягає у використанні таких підходів, як синхронний та діахронний аналіз, феноменологія і герменевтика в підборі та аналізі творів мистецтва, стратегії культурної політики Японії. Наукова новизна полягає в здійсненні культурологічного аналізу поєднання традиційних та сучасних культурних надбань у таких провідних жанрах японського візуального мистецтва, як аніме та манґа. Висновки. Завдяки чуттєвій сутності натури авторів, продукти японської креативної індустрії рефлектують над такими важливими загальнолюдськими проблемами, як екологія, соціальна несправедливість, моментами важливих емоційних переживань підлітків у їх ніжному віці та сімейними цінностями. Важливе контекстуальне наповнення аніме та манґа подано в надзвичайно естетичній візуальній формі, що часто дає змогу прирівнювати анімаційні й літературні витвори до творів мистецтва. Шанувальники певну кількість анімаційних фільмів і серіалів вважають прикладом ідеального балансу візуального та смислового навантаження, що дає можливість як поринути у філософічні роздуми стосовного смислу буття, свого місця в соціумі чи існуванні дихотомії добро-зло, так і просто задовольнити естетичні потреби в спогляданні прекрасного. Отже, поєднання японської думки та західних технологій реалізувалося в продуктах – аніме та манґа, що стали бажаними в європейських та західних країнах.
Ключові слова: культурна політика, Японія, аніме, манґа, синтоїзм, візуальне мислення, традиційність, загальнолюдські цінності.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.