Соціокультурні аспекти репрезентації культурної спадщини М. П. Глущенка
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2022.270570Анотація
Мета роботи – виявити закономірності формування соціокультурної та мистецтвознавчої діяльності в контексті досліджень і репрезентацій матеріальної культурної спадщини М. П. Глущенка. Методологія дослідження ґрунтується на культурно-історичному, аналітичному, синтетичному та порівняльному методах для окреслення подібностей та виокремлення розбіжностей у процесах соціокультурної діяльності, пов’язаної з постаттю, мистецьким доробком та особистим архівом М. П. Глущенка. Наукова новизна. На основі аналізу, синтезу й порівняння основних виставкових і видавничих проєктів, публіцистичної діяльності, присвячених 120-річному ювілею Миколи Глущенка, окреслено пріоритетні вектори діяльності фахівців соціокультурної сфери. За допомогою культурно-історичного методу виявлено залежність соціокультурної діяльності в процесі репрезентації культурної спадщини М. П. Глущенка відповідно до суспільних потреб. Висновки. Протягом 30 років з відновлення незалежності України закріпилася традиція презентації соціокультурних проєктів до ювілеїв митця, імовірно, запозичена з радянських часів. Тобто актуалізація культурної спадщини М. П. Глущенка відбувається циклічно, кожні п’ять років. На сьогодні кількість відкритих, але досі не досліджених архівних документів зростає щороку; і переважно їх долучають до наукового обігу без належної систематизації та опрацювання. Традиційно виставкова діяльність, а саме експонування деяких окремих частин творчого доробку М. П. Глущенка, відбувається на регіональному рівні. Основні наукові розвідки навколо спадщини М. П. Глущенка були зроблені в суміжних наукових галузях: історії, культурології, архівній справі. Дослідницьку діяльність вчені провадять недостатньо, відповідно культурна спадщина М. П. Глущенка досі залишається маловивченою, хоч посідає виняткове місце в історії українського мистецтва XX століття та заслуговує на особливу увагу й детальніше сучасне мистецтвознавче дослідження. Наразі найвагомішим внеском у вивчення та репрезентацію культурної спадщини М. П. Глущенка в царині соціокультурного проєктування вважаємо оприлюднення інформації з обмеженим доступом – архівних документів та мистецького доробку.
Ключові слова: Микола Глущенко, соціокультурне проєктування в мистецтві, матеріальна культурна спадщина, мистецький доробок, творча спадщина, українське мистецтво XX ст., Дніпропетровський художній музей, Дніпровський художній музей.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.