КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН МАСОВОГО ІВЕНТУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2023.286778Анотація
Метою статті є дослідження міських масових заходів як специфічної форми суспільної комунікації, її інституційні та комунікативні характеристики, особливості сучасного стану. Методологія дослідження. Застосовано метод аналізу, що дає змогу дослідити наукові теорії щодо ключових понять дослідження; для розгляду фактологічних матеріалів стосовно культурологічного феномену масового івенту застосовано метод аналогії; метод порівняння сприяв встановленню спільних і відмінних переваг у масових заходах сучасності. Культурологічний підхід став ключовим у теоретичному обґрунтуванні феноменології сучасних івентів як явищ культурно-практичної діяльності. Наукова новизна роботи полягає в спробі теоретичної концептуалізації феномену масових івентів з позиції культурологічного підходу як явищ, що є вагомим чинником формування соціокультурних аспектів суспільного розвитку, його ціннісного самовизначення. Висновки. Масові свята і видовища існують у кожному суспільстві як неодмінний інститут, суспільне і культурне явище, що об'єднує різні верстви населення, формуючи своєрідну форму регуляції людської діяльності. Це динамічна структура, розвиток якої здійснюється в загальному полі історико-культурного середовища, що визначає характер і змістове наповнення. Масові свята і видовища як найважливіша складова історії та сучасності культури є невід'ємним елементом соціокультурної системи, при розумному підході до цього феномену вони могли б слугувати запорукою соціальної гармонії і інтеграції.
Ключові слова: українські національні свята, сучасні івенти, масові заходи, культурологічний феномен.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
