Виставка як соціокультурний феномен і об’єкт івент-менеджменту

Анотація

Мета статті – теоретичний аналіз виставкової діяльності як феномену культури та об’єкту івент-менеджменту. Методологія дослідження ґрунтується на використанні діалектичного, системного, культурологічного і міждисциплінарного підходів, що дає можливість комплексно досліджувати багатогранне явище організації виставкової діяльності. Наукова новизна полягає у поглибленні розуміння природи феномену виставки й особливостей її івент-менеджменту в умовах ускладнення суспільних відносин, невизначеності та турбулентності. Висновки. Виставка є особливим феноменом культури, об’єктом івент-менеджменту, джерелом інформації про досягнення окремих підприємств, галузей, регіонів, країн, а також ефективним маркетинговим інструментом міжкультурної комунікації. Вона являє собою семіотичний простір, сформований з метою презентації ідей, речей, створених для їхнього представлення суспільству. Експонати як семіотичні знаки формують певні смисли, емоційно-образну пізнавальну активність, сприяють зростанню інтересу до відповідних продуктів, розвитку національної культури та господарства. Розгляд виставки як продукту дозволяє по-новому поглянути на цей інструмент маркетингу в системі івент-менеджменту, визначити всі можливості, які він надає і використовувати їх для отримання максимального ефекту від експонування. Ринок виставкових послуг неухильно зростає. Однак існує протиріччя інтересів організаторів та експонентів виставок: організатори не можуть запропонувати продукт, що задовольняє потребу експонентів у комунікації, а експоненти через це не до кінця використовують усі можливості виставки. Причиною цього є недостатня методична забезпеченість виставкової діяльності, а також не врахування оцінки рівня організації виставки та якості послуг, що надаються її організаторами.

Ключові слова: виставка, івент-менеджмент, виставковий продукт, ринок виставкових послуг, результативність і ефективність виставки.