Теоретичне обгрунтування виникнення катастрофічних явищ у геосистемах
Ключові слова:
геосистема, катастрофа, розвиток геосистеми, стан геосистеми, теорія катастрофАнотація
Розглянуто причини виникнення катастрофічних явищ та їх реалізація в геосистемах.
Оцінено катастрофічні процеси в межах геосистем як розвиток який не випливає з природного перебігу подій. Тобто явище не контролюється поєднаними геосистемами та незакономірне для них. Катастрофи сприймають як невід’ємні складові еволюційного процесу, з якими пов’язані макроеволюційні механізми. Тобто катастрофічні явища провокують активізацію регенераційних процесів та забезпечують еволюційні зміни геосистем.
Приналежність катастрофічних явищ до процесів якісного розвитку дозволяє розглядати їх через перевищення порогових значень амплітуд мінливості геосистем. Не дивлячись на це амплітуди коливань у катастрофічному стані виходять за межі закономірного розвитку.
Досліджено катастрофічні явища у геосистемах під дією антропогенного чинника. За цих умов антропогенним чинником застосовуються енергії спрямовані на руйнування структури геосистем. Наслідком є руйнування інваріантів у межах поля катастрофи. Розглянуто вид антропогенно спровокованих (фактор людини) катастроф – підштовхувальні, – ситуації, за яких умови формування можливої катастрофи вже існують у середовищі геосистем. Визначено, що зона катастрофічного впливу складається з ядра катастрофи та зони периферії. Досліджено поля катастрофічних процесів, як нестійких енергетичних геофізичних й геохімічних сукупностей геосистем. Окреслено доцільність доповнення теорії катастроф аналізом геосистемної організації природи.
Посилання
Арнольд В. И. Теория катастроф. Едиториал УРСС, 2004. 128 с.
Боков В. А. Основы экологической безопасности. Симферополь : Сонат, 1998. 223 c
Гавриленко О. П. Методологія наукових досліджень. Київ : Ніка-Центр, 2008. 172 с.
Гродзинський М. Д. Ландшафтна екологія . Київ : Знання, 2014. 505 с.
Гродзинський М. Д. Основи ландшафтної екології. Київ : Либідь, 1993. 224 с.
Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. Киев : МСЭ, 1990. 408 с.
Дронова О. Л. Фактори ризику техногенних надзвичайних ситуацій в Україні. Київ: НАН України, 2011. 270 с.
Жилин Д. М. Теория систем: опыт построения курса. Москва : КомКнига, 2006. – 184 с.
Забелин И. М. Физическая география в современном естествознании (Вопросы истории и теории). Москва: Наука, 1977. 335 с.
Здербіно Д. Д., Гжегоцький М. Р. Еуологічні катастрофи у світі та в Україні. Львів : БаК, 2005. 280 с.
Исаченко А. Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование. Москва, 1991. 366 с.
Маца К. А. Системы неорганические, органические,
социальные: свойства и принципы организации. Киев : «Обрії», 2008. 196 с.
Мелікаєв Ю. М. Грицан Ю. І. Теорія катастроф . Екологічна енциклопедія: У 3 т. Київ : «Центр еколо-гічної освіти та інформації», 2008. Т. 3: О-Я. С. 289.
Петлін В. М. Екологічні механізми організації природних територіальних систем. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2008. 304 с.
Петлін В. М. Системна природнича географія. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2011. 249 с.
Петлін В. М. Cинергетичні залежності в організації природних територіальних систем. Львів : ЛНУ ім І.Франка, 2013. 395 с.
Постон Т., Стюарт И. Теория катастроф и её приложения. Москва : Мир, 1980. 608 с.
Сороко Э. М. Золотые сечения, процессы самоорганизации и эволюции систем: Введение в общую теорию гармонии систем. Москва : КомКнига, 2006. 264 с.
Сочава В. Б. Определение некоторых понятий и терминов физической географии. Докл Ин-та географии Сибири и Дальнего Востока, 1963. № 3. С. 50-59.
Феномен соціоприродних систем. Світоглядно-методологічні нариси. За ред. М. Кисельова – Київ : ПАРАПАН, 2009. 284 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
