Теоретичне обгрунтування виникнення катастрофічних явищ у геосистемах

Автор(и)

  • В. І. Біланюк Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна
  • В. М. Петлін Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Ключові слова:

геосистема, катастрофа, розвиток геосистеми, стан геосистеми, теорія катастроф

Анотація

Розглянуто причини виникнення катастрофічних явищ та їх реалізація в геосистемах.

Оцінено катастрофічні процеси в межах геосистем як розвиток який не випливає з природного перебігу подій. Тобто явище не контролюється поєднаними геосистемами та незакономірне для них. Катастрофи сприймають як невід’ємні складові еволюційного процесу, з якими пов’язані макроеволюційні механізми. Тобто катастрофічні явища провокують активізацію регенераційних процесів та забезпечують еволюційні зміни геосистем.

Приналежність катастрофічних явищ до процесів якісного розвитку дозволяє розглядати їх через перевищення порогових значень амплітуд мінливості геосистем. Не дивлячись на це амплітуди коливань у катастрофічному стані виходять за межі закономірного розвитку.

Досліджено катастрофічні явища у геосистемах під дією антропогенного чинника. За цих умов антропогенним чинником застосовуються енергії спрямовані на руйнування структури геосистем. Наслідком є руйнування інваріантів у межах поля катастрофи. Розглянуто вид антропогенно спровокованих (фактор людини) катастроф – підштовхувальні, – ситуації, за яких умови формування можливої катастрофи вже існують у середовищі геосистем. Визначено, що зона катастрофічного впливу складається з ядра катастрофи та зони периферії. Досліджено поля катастрофічних процесів, як нестійких енергетичних геофізичних й геохімічних сукупностей геосистем. Окреслено доцільність доповнення теорії катастроф аналізом геосистемної організації природи.

Біографії авторів

В. І. Біланюк, Львівський національний університет імені Івана Франка

канд. геогр. наук, доц.,

В. М. Петлін, Львівський національний університет імені Івана Франка

д-р геогр. наук, проф.

Посилання

Арнольд В. И. Теория катастроф. Едиториал УРСС, 2004. 128 с.

Боков В. А. Основы экологической безопасности. Симферополь : Сонат, 1998. 223 c

Гавриленко О. П. Методологія наукових досліджень. Київ : Ніка-Центр, 2008. 172 с.

Гродзинський М. Д. Ландшафтна екологія . Київ : Знання, 2014. 505 с.

Гродзинський М. Д. Основи ландшафтної екології. Київ : Либідь, 1993. 224 с.

Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. Киев : МСЭ, 1990. 408 с.

Дронова О. Л. Фактори ризику техногенних надзвичайних ситуацій в Україні. Київ: НАН України, 2011. 270 с.

Жилин Д. М. Теория систем: опыт построения курса. Москва : КомКнига, 2006. – 184 с.

Забелин И. М. Физическая география в современном естествознании (Вопросы истории и теории). Москва: Наука, 1977. 335 с.

Здербіно Д. Д., Гжегоцький М. Р. Еуологічні катастрофи у світі та в Україні. Львів : БаК, 2005. 280 с.

Исаченко А. Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование. Москва, 1991. 366 с.

Маца К. А. Системы неорганические, органические,

социальные: свойства и принципы организации. Киев : «Обрії», 2008. 196 с.

Мелікаєв Ю. М. Грицан Ю. І. Теорія катастроф . Екологічна енциклопедія: У 3 т. Київ : «Центр еколо-гічної освіти та інформації», 2008. Т. 3: О-Я. С. 289.

Петлін В. М. Екологічні механізми організації природних територіальних систем. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2008. 304 с.

Петлін В. М. Системна природнича географія. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2011. 249 с.

Петлін В. М. Cинергетичні залежності в організації природних територіальних систем. Львів : ЛНУ ім І.Франка, 2013. 395 с.

Постон Т., Стюарт И. Теория катастроф и её приложения. Москва : Мир, 1980. 608 с.

Сороко Э. М. Золотые сечения, процессы самоорганизации и эволюции систем: Введение в общую теорию гармонии систем. Москва : КомКнига, 2006. 264 с.

Сочава В. Б. Определение некоторых понятий и терминов физической географии. Докл Ин-та географии Сибири и Дальнего Востока, 1963. № 3. С. 50-59.

Феномен соціоприродних систем. Світоглядно-методологічні нариси. За ред. М. Кисельова – Київ : ПАРАПАН, 2009. 284 с.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля