Оцінка вуглецевої ємності монопородних деревостанв – елементів зеленої інфраструктури м. Харків

Анотація

Значення вуглецевої ємності елементів зеленої інфраструктури дозволяє дізнатися кількість накопиченого вуглецю в рослинах, протягом всього їх життя, і, як наслідок, встановити забезпеченість міста зеленими насадженнями.

Мета. Дослідити вуглецеву ємність зеленої інфраструктури міста Харків.

Методи. Статистичні, методи моделювання, методи вимірювання та порівняння.

Результати. Досліджено шість об’єктів монопородних деревостанів зеленої інфраструктури м. Харків: лінійні захисні насадження, озеленені бульвари, де основним видом є клен гостролистий (Acer platanoides) та на території об’єктів природного-заповідного фонду – регіональному ландшафтному парку та лісовому заказнику, де основним видом є дуб черешчатий (Quercus robur). Визначено, що в живій фітомасі рослин накопичується близько 60-80 % вуглецю від загальної кількості, підстилка депонує від 1 до 7 % вуглецю, а вся інша частка накопичується в ґрунті. В живій фітомасі найбільша частка вуглецю накопичується в стовбурі рослини, а найменша його кількість – в листі. Існує пряма залежність кількості депонованого вуглецю від площі зелених насаджень, яка збільшується разом зі збільшенням площі об’єкту. Загальна маса депонованого вуглецю на шести досліджуваних об’єктах, загальною площею 252,1 га, складає 48357,47 т, або 191,84 т/га.

Висновки. Встановлено пряму залежність між площею насаджень об’єктів зеленої інфраструктури та кількістю органічного вуглецю, яка в них депонована. Найбільше вуглецю накопичується в живій фітомасі рослин, а саме – в стовбурі рослин, а найменше – в листі рослин. Дубові насадження депонують в собі більшу кількість вуглецю, ніж кленові насадження.