НОВІ КОНОТАЦІЇ В БАЛЕТАХ «ВЕСНА СВЯЩЕННА» ТА ХУДОЖНІ ПРИЙОМИ «ПОДВІЙНОГО КОДУВАННЯ» В МИСТЕЦТВІ ХОРЕОГРАФІЇ

Автор(и)

  • Olena Aphonina кандидат мистецтвознавства, доцент докторант Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/150153

Ключові слова:

код, подвійне кодування, конотація, балет «Весна священна» І. Стравінського, М. Бежар, П. Бауш, Р. Поклітару

Анотація

Мета роботи. Розкрити спектр конотацій «духу сивої давнини» в балетах «Весна священна» різних хореографів з точки зору постмодерністських концепцій. Методологія дослідження полягає в застосуванні історично-порівняльного методу для виявлення нових конотацій в балетах «Весна священна»; семіотичного підходу та деконструктивістського аналізу (Ж. Дерріда) для виявлення особливостей «подвійного кодування» в мистецтві «рух­ливої пластики». Наукова новизна роботи полягає у виявленні різних конотацій в балеті І. Стравінського, що охоплюють модерністичні та постмодерністичні трактовки змісту «сивої давнини», як на рівні естетичного наповнення, так і драматургії балетів. Хореогра­фічний твір, будучи одним із проявів тексту, розглядається як інформаційна передача через рухово-семантичну форму, алюзії, ремінісценції. Висновки. Незмінним кодом кожного бале­ту є музика І. Стравінського та коди-образи язичницької Русі (крім балету Р. Поклітару). Постановка В. Ніжинського відповідає духу музики композитора і складає єдність музики і хореографії з передачею основних кодів-образів. Постановка М. Бежара насичена алюзіями і ремінісценціями як прийомами «подвійного кодування», які відсилають уяву глядачів до ан­тропогенезу з еволюційним процесом виникнення людини. Зміст балету П. Бауш близький до першоджерела, а рухи танцівників - це синтез танцювальних технік. У балеті Р. Поклітару алюзійну та ремінісцентну природу містять основні коди-образи, мотиви і стилістичні прийоми.

Мета роботи. Розкрити спектр конотацій «духу сивої давнини» в балетах «Весна священна» різних хореографів з точки зору постмодерністських концепцій. Методологія дослідження полягає в застосуванні історично-порівняльного методу для виявлення нових конотацій в балетах «Весна священна»; семіотичного підходу та деконструктивістського аналізу (Ж. Дерріда) для виявлення особливостей «подвійного кодування» в мистецтві «рух­ливої пластики». Наукова новизна роботи полягає у виявленні різних конотацій в балеті І. Стравінського, що охоплюють модерністичні та постмодерністичні трактовки змісту «сивої давнини», як на рівні естетичного наповнення, так і драматургії балетів. Хореогра­фічний твір, будучи одним із проявів тексту, розглядається як інформаційна передача через рухово-семантичну форму, алюзії, ремінісценції. Висновки. Незмінним кодом кожного бале­ту є музика І. Стравінського та коди-образи язичницької Русі (крім балету Р. Поклітару). Постановка В. Ніжинського відповідає духу музики композитора і складає єдність музики і хореографії з передачею основних кодів-образів. Постановка М. Бежара насичена алюзіями і ремінісценціями як прийомами «подвійного кодування», які відсилають уяву глядачів до ан­тропогенезу з еволюційним процесом виникнення людини. Зміст балету П. Бауш близький до першоджерела, а рухи танцівників - це синтез танцювальних технік. У балеті Р. Поклітару алюзійну та ремінісцентну природу містять основні коди-образи, мотиви і стилістичні прийоми.

Посилання

Багнюк А. Символи Українства: художньо-інформаційний довідник: видання дру­ге, доповнене / Анатолій Багнюк. - Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2009. - 832 с.

«Весна священная» в хореографии Мориса Бежара - на Новой сцене Большого те­атра // Новости культуры // Режим доступу: http://tvkultura.ru/artide/show-/artide_id/84321/ ]. 04.04.2013 | 11:17.

Дерріда Ж. Позиції / Ж. Дерріда / [пер. з франц. А. Ситник]. - К.: Дух і літера, 1994. - 158 с.

Джеймисон Ф. Постмодернизм или логика культуры позднего капитализма / Ф. Джеймисон / [Пер. с анг. А. А. Горных] // Философия эпохи постмодерна. - Минск: Красико- принт, 1996. - С. 118 - 137.

Каварина Н. Морис Бежар: «Наивысшая радость! Творить, любить, исчезать...» Режим доступу:http://ptj.spb.ru/archive/15/the-petersburg-prosped-15-3/moris-bezhar-naivysshaya-radost-tvorit-umirat-lyubit-ischezat/

Кирнарская Д. К. Психология специальных способностей. Музыкальные способ­ности / Д. Кирнарская. - М.: Таланты - XXI век. 2004. - 496 с.

Холопова В. Н. Формы музыкальных произведений: уч. Пос. 3-е изд. / В. Н. Холопова. - СПб.: Изд. «Лань», 2006. - 496 с.

Язычество / Толстая С. М. // Славянские древности: Этнолингвистический сло­варь: в 5 т. / Под общей ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. - М.: Междуна­родные отношения, 2012. - Т. 5: С (Сказка) - Я (Ящерица). - С. 616-619.

Theo D’haen. Linguistics and the Study of Literature / Theo D’haen. - Amsterdam: Rodopi, 1986 - 288 p.

Fokkema Douwe.The semantic and syntactic organic sation of postmodernist texts // Approaching postmodernism, Bertens. - Amsterdam; Philadelphia, 1986. - 300 р.

Bagnyuk, A. (2nd ed.). (2009). Symbols of Ukrainian culture: artistic and informative guide. Ternopil, LLC «Terno-graph» [in Ukrainian].

«The Rite of Spring», choreographed by Maurice Bejart - on the New Stage of

the Bolshoi Theatre Culture, News. (2013). Retrieved from: http://tvkultura.ru/article/show- /article_id/84321/]. 04.04.2013 | 11:17 [in Russian].

Derrida, J. (1994). Positions. (A. Sitnik, Trans). Kyiv: The spirit and the letter [in Ukrainian].

Jamieson, Fr. (1996). Postmodernism or the Cultural Logic of Late Capitalism. (A. Gornykh, Trans). Minsk [in Russian].

Kavarina, N. (n.d.). Maurice Bejart: «The highest joy! To create, to love, to disap­pear...». Retrieved from: http://ptj.spb.ru/archive/15/the-petersburg-prospect-15-3/moris-bezhar- naivysshaya-radost-tvorit-umirat-lyubit-ischezat [in Russian].

Kirnarskaya, D. K. (2004). Psychology of special abilities. Musical ability. Moscow: Talents - XXI century [in Russian].

Kholopova, V. (1999). Forms of music. St. Petersburg.: Lan [in Russian].

Tolstaya, S.M. (2012). Pagan. Slavic Antiquities: Ethnolinguistic Dictionary. Volume 5: C (Fairy Tale), I (Lizard). N. I. Tolstoy (Ed.). Moscow: International Relations [in Russian].

D’haen, T. (1986). Linguistics and the Study of Literature. Amsterdam: Rodopi [in English].

Douwe, F. (1986). The semantic and syntactic organic sation of postmodernist texts. Approaching postmodernism, Bertens. H. Amsterdam; Philadelphia [in English].

##submission.downloads##

Номер

Том 31 (2017): Мистецтвознавчі записки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Olena Aphonina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.