ОБРАЗ БОГОМАТЕРІ В УКРАЇНСЬКОМУ БАРОКОВОМУ ІКОНОПИСІ: МИНУЛЕ І СУЧАСНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32461/181575Ключові слова:
українське бароко, образ Богоматері, ікони, сучасний іконописАнотація
Мета статті – визначити специфіку трансформації народних та історичних типів в образі Богоматері, а також виявити стилістичні та іконографічні особливості розвитку барокового іконопису ХVІІ– ХVІІІ ст. та сучасному етапі. Методологія дослідження. Наукові положення статті аргументовано на рівні сукупності загальнонаукових методів пізнання та культурологічних і мистецтвознавчих методологічних підходів. Застосовано порівняльно-історичний (для порівняльного аналізу специфіки трактування образу Богородиці в іконописі) та типологічний (спрямований на виявлення та визначення особливостей розвитку барокового іконопису ХVІІ–ХVІІІ ст.) методи; а також методи художнього аналізу та стильового підходу (для виявлення специфіки трансформації типів іконографії, композиції, естетичних принципів та змін стилістичних особливостей Богородичних ікон у ретроспективі). Наукова новизна. Досліджено еволюціонування образу Богоматері в творчості провідних іконописців доби українського бароко та сучасності; виявлено іконографічні, стилістичні та композиційні зміни Богородичних ікон у ретроспективі, а також визначено специфіку трансформації образу Богоматері відповідно до зміни етнопсихологічного портрету українки. Висновки. Еволюціонування образу Богородиці в кращих традиціях українського барокового іконопису наразі відбувається не лише шляхом відродження сформованих митцями ХVІІ–ХVІІІ ст. естетичних принципів, а й подальших розробок, відповідно до специфіки сучасного світобачення та світосприйняття. Українські іконописці ХХІ ст. поєднують кращі традиції академічного живопису з унікальними художніми набутками доби козацького бароко, прагнучи перейти від стилізації та еклектики на новий рівень осмислення образу Богоматері, його сучасному прочитанню, домінуючим в якому є посилення уособлення людської природи та національних рис.
Посилання
Белецкий П. Украинская портретная живопись ХVІІ–ХVІІІ вв. Ленинград : Искусство, 1981. 255 с.
Вербицький С. Іконографія Богоматері – Оранта. Пробудження. URL : http://waking-up.org/religii-svitu/ikonografiya-bogomateri-oranta-2/?lang=uk (дата звернення 12.05.2019).
Затилюк Я. Ікона Києво-Братськї богородиці з колекції Національного музею історії України ХVІІІ ст.. : походження, атрибуція та історія. Науковий вісник Національного музею історії України. 2017. Вип. 2. С. 79–96.
Клименко В. А. Мафорій Слобожанщини. Актуальні питання історії та культури : Матеріали науково-теоретичної конференції викладачів, аспірантів та студентів. Суми : СумДУ, 2009. С. 70–76.
Кондаков Н. П. Иконография Богоматери : В 2-х т. Санкт-Петербург : Типография Императорской академии наук, 1914. Т. 1. 385 с.
Логвин Г. Н. По Україні. Стародавні мистецькі пам’ятки. Київ : Мистецтво, 1968. 462 с.
Міляєва Л. С. Чудотворні ікони Богородиці в Києві ХVІІ століття та образ Любецької Богоматері пензля Івана Щирського. Записки Наукового товариства імені Шевченка. 1994. Т. 227. С. 129–139.
Обухович Л. Богородчанський іконостас. Волинські Єпархіальні відомості. 2017. № 3 (148). С. 4.
Олійник М. Огляд історії українського іконопису. Мистецькі осередки. Львівська іконописна школа ХVІІ ст. Слово. 2013. № 1 (53). С. 36–37.
Піщанська В.М. «Защитная тема» козацкого искусства. Вопросы духовной культуры. 2012. № 219. С. 154–157.
Степовик Д. Духовні та мистецькі виміри українських ікон. Київська православна богословська академія. URL : https://www.kpba.edu.ua/statti/915-dukhovni-vymiry-ukrainckykh-ikon.html (дата звернення 11.05.2019).
Филарет (Гумилевский Д. Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии: В 3 т. / Редкол.: А.Ф.Парамонов и др. Харьков, 2006. Т.1. 332 с.
Церква Святого Духу в Рогатині / автор-упорядник В. І. Мельник. Київ : Мистецтво, 1991. 144 с.
Этингоф О. Е. Образ Богоматери. Очерки византийской иконографии ХІ–ХІІІ вв. Москва : Прогресс-Традиция, 2000. 312 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Олександр Цугорка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.