М. СТЕЦЮН «ІСПАНСЬКИЙ КОНЦЕРТ» ДЛЯ ГІТАРИ З ОРКЕСТРОМ: ДО ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РЕПЕРТУАРУ В ГАЛУЗІ ГІТАРНОГО МИСТЕЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.32461/181633Ключові слова:
«Іспанський концерт» М. Стецюна, Концерт для гітари з симфонічним оркестром, Гітарне мистецтво, Національний репертуар, Творчий метод композитора, Гітара в Україні, Інструментальне виконавство.Анотація
Мета роботи - детальний аналіз «Іспанського концерту» для гітари із симфонічним оркестром М.Стецюна, розкриття його інтонаційної й композиційної єдності, особливостей творчого методу композитора. Особливу увагу дослідник приділяє стилістиці твору задля вияву поєднання рис двох національних шкіл – української та іспанської (фламенко). Методом дослідження було обрано стилістичний, композиційний та інтонаційний аналіз твору. Актуальність роботи полягає в її відповідності сучасним потребам національного мистецтва та освіти, а саме в появі досліджень новітнього гітарного репертуару з метою популяризації творчості сучасних українських композиторів. Наукова новизна: дана праця є першою спробою детального аналізу «Іспанського концерту» для гітари із симфонічним оркестром М. Стецюна в українській гітаристиці. Висновки. Відтак, можна впевнено стверджувати, що остання чверть ХХ століття стала новітнім періодом розвитку національного гітарного мистецтва, а „Іспанський концерт” Миколи Стецюна є одним з яскравих зразків сучасного українського концерту для гітари з оркестром, в якому пошук альтернативних канонічних рішень стає найоптимальнішим засобом вияву індивідуальної позиції митця, полем художнього експерименту. Стилістика твору поєднує риси двох національних шкіл, що дає можливість розкрити риси єдності музичних культур на різних рівнях: драматургічному, композиційному, інтонаційному. Авторське бачення національної характерності образної сфери цього твору реалізується через сучасну музичну мову. Композитору вдалось використати виразові і технічні можливості гітари, прийоми регістрово-тембрової контрастності, кантиленну природу інструмента.
Посилання
Арановский М.Г. Симфонические искания. Исследовательские очерки. Ленинград : Советский композитор, 1979. 286 с.
Манилов В.А. Фламенко. Гитаристъ. 2003. № 147 (с момента возобновления издания). С. 22-25.
Музыкальная энциклопедия: в 6 т. / главный редактор Келдыш Ю.В. М.: Сов. энциклопедия, 1973. Т. 1. С. 988 – 989.
Музыкальная энциклопедия: в 6 т. / главный редактор Келдыш Ю.В., М. : Советская энциклопедия, 1981. Т. 5. С. 838 – 845.
Муха А.І. Композитори України та української діаспори: довідник. К.: Муз. Україна, 2004. 289 с.
Стецюн Н.Г. Испанский концерт для гитары с оркестром : рукопись партитуры (из личного архива автора).
Тараканов М.Е. Симфония и инструментальный концерт в русской советской музыке (60 – 70-е годы). Пути развития: очерки. М.: Советский композитор, 1988. 271 с.
Холопов Ю.Н. Гармония: Теоретический курс : учебник. СПб.: Издательство «Лань», 2003. 544 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Михайло Тущенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
