СВЯТКОВА НАРОДНА КУЛЬТУРА ФРАНЦІЇ: ІСТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-2180.34.2018.184771

Ключові слова:

святкова народна культура, народний виступ, святкова церемонія, святковий ритуал, святкова поведінка, святкова кон'юнктура.

Анотація

Метою роботи є дослідження становлення і розвитку французької святкової народної культури в історичній ретроспективі, визначити її культурний і ціннісний компоненти. Методологія роботи ґрунтується на історичному та системно-

структурному принципах дослідження. Мета і завдання публікації обумовили застосування таких методів дослідження, як аналіз та узагальнення, що надало можливість виявити і проаналізувати основні історичні етапи становлення та розвитку французької святкової народної культури. Системно-структурний метод дав змогу виявити культурні і ціннісні компоненти предмету дослідження. Наукова новизна полягає в дослідженні теоретичного розуміння історичної ретроспективи становлення французької святкової народної культури, виявлення і обґрунтування її культурних і ціннісних компонент. Висновки. Дослідження дало змогу констатувати, що всю історію революційних свят можна зрозуміти як яскраву ілюстрацію подібного осліплення: свято, яке бажає бути вільним і стихійним, обростає застережливістю і примусовістю; воно постійно розподіляє людей на касти, на обраних та презренних. Хоча напередодні прагнуло до злиття всіх воєдино; воно обертається пародією і завершується у пустоті. Маніакальна одержимість революційної епохи святами є історією глибинного розчарування. За таких умов свята можуть возвеличувати лише фальшиві похвали світу і сердечні єдності, і розуміння. А, значить, виконувати декоративні функції. Свята стають строкатим фасадом, фікцією, примарою, чиє призначення – приховати гнітючу реальність. Вбивча іронія подій: саме таке визначення XVIII століття дало французьким народним святам.

Посилання

Генкин Д. М., Конович А. А. Массовые театрализованные праздники и представ-ления. Москва: ВНМЦ, 1985. 87 с.

Державин К. Театр Французкой революции. 1789-1799. М.; Л.: Искусство, 1937. 312 с. 3. 14 июля. История национального и народного праздника Франции, день взятия Бастилии. URL: http://www.france-guide.ru/information/actualite/015 (дата звернення:

04.2018). 4. Рюмин Е. Масовые празднества. М.; Л.: Госиздат, 1927. 100 с.

Хейзинга И. Осень средневековья. Исследования форм жизненного уклада и форм в XIV и XV веках во Франции и Нидерландах. Москва: Наука, 1988. 540 с.

Цехновицер О. Празднества Революции. Л.: Огиз; Прибой, 1931. 208 с.

Чечетин А.И. История массовых народных празднеств и представлений. М., 1976. 117 с.

Шароев И.Г. Театр народных масс. Москва: ГИТИС, 1978. 195 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-09

Номер

Розділ

Питання культурології, теорія та історія культури