ПОЕМА ІВАНА ФРАНКА «ЛИС МИКИТА» У ПОСТАНОВКАХ ТЕАТРІВ УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/190671Анотація
Метою роботи є аналіз постановок поеми Івана Франка «Лис Микита» в українських театрах 2000-х років. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підходів, який дозволяє використовувати здобутки історії культури, музикознавства, театрознавства, культурології, літературознавства та ін. У статті було використано ряд методів: порівняльний, який дозволив порівняти сценографію вистав та її інтерпретації в музично-драматичних, лялькових та оперному театрах України; історичний допоміг проаналізувати історію написання поеми «Лис Микита»; метод аналізу дозволив розкрити основні етико-естетичні ідеї поеми «Лис Микита». Науковою новизною дослідження є висвітлення основних постановок поеми Івана Франка «Лис Микита» в українських театрах 2000-х років та їх режисерські інтерпретації. Висновки: Таким чином, поема Івана Франка «Лис Микита», як один з найкращих зразків дитячої та сатиричної літератури, що висміює основні вади соціальної дійсності, до цього часу викликає інтерес театрального простору України про що свідчить значна кількість постановок цього твору на сценах театрів Черкас, Ужгорода, Луцька та Львова. Серед вистав особливе місце займає опера І. Небесного «Лис Микита» Львівської національної опери, яка характеризується бівекторністю аудиторії, тобто розрахована на дітей та дорослих, а також унікальною сценографією
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Василь Вовкун
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.