МУЗИЧНИЙ ПОРТРЕТ: ОГЛЯД РОЗВИТКУ ЖАНРУ У ФОРТЕПІАННОМУ МИСТЕЦТВІ ТА ПРОБЛЕМИ ТИПОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.34.2018.191166Анотація
Мета роботи – охарактеризувати жанр портрета в живописі як джереловідповідних образів в музиці. Методологія дослідження полягає у застосуванні
компаративного підходу, емпіричних, загальнонаукових (аналіз, синтез) методів. Наукова
новизна. У статті описано етапи розвитку музичного портрета від зародження жанру до
ХХ століття у співставленні з історією розвитку портрета в образотворчому мистецтві.
Охарактеризовано типи музичного портрета, виходячи із типології жанру в
образотворчому мистецтві. Висновки. В мистецтвознавстві портрет розглядається як
комплексна характеристика людини, яка через зовнішність (вираз обличчя, поза, жест)
передає її внутрішній світ. Музичний портрет зазвичай належить до сфери програмної
музики: без немузичних орієнтирів портрет не може бути ідентифікований. Програмний
заголовок, монограма не можуть бути засобом створення портрета: заголовок лише
називає персонаж, але не зображає його. Способи зображення людини в музичному
портреті визначаються специфікою музичного мистецтва і його засобів виразності.
##submission.downloads##
Опубліковано
2020-01-09
Номер
Розділ
Музикознавство
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Богдана Шевчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
