МАСОВА КУЛЬТУРА ЯК ПІДҐРУНТЯ ЕСТРАДНОГО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА: СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТОК ТА СОЦІОКУЛЬТУРНЕ ЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.34.2018.206023Анотація
Мета статті - простежити ґенезу та значення масової культури, феноменом якої є естрадне музичне мистецтво, зокрема її становлення, розвиток, а також передумови, причини та умови виникнення, закономірності існування та основні світоглядні моделі. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу певні світоглядні моделі масової культури, основні та додаткові передумови становлення масової культури, акцентувати увагу на концепціях Д. Белла, М. Кастельса, М. Маклюена, Е.Тоффлера. Наукова новизна полягає в розширенні уявлень про стрімкий розвиток масової культури в ХХI столітті, який нерозривно пов'язаний з формуванням масової людини з метою знайти динамічний погляд на майбутнє людини, нові виміри її самореалізації. Висновки. Генезис масової культури, що зароджується у кінці XIX ст., представляє цілий комплекс передумов: економічних, соціально-політичних і безпосередньо культурних (створення нової картини світу, системи ціннісних установок, нової культурномистецької ментальності). Передумови становлення масової культури - проблемне поле процесів самоідентифікації та адаптації індивіда до соціокультурного поля; порушення традиційних механізмів ідентифікації та самоідентифікації особистості; трансформація основних методів систематизації інформації. В епоху інформаційного суспільства певна частина соціокультурної системи залишається основою масової культури, а екзистенційні проблеми, проблема вільного часу, проблеми адаптації, напружений ритм діяльності, а також відсутність відповідного розуміння складних проблем високої культури стають соціальними передумовами розвитку і повсюдного поширення масової культури. Позитивізм і прагматизм стають основною світоглядною моделлю масової культури, а її розвиток, безперечно, нерозривно пов'язаний з формуванням масової людини, «метакультурної індивідуальності». Таким чином, масова культура як соціокультурне явище активно функціонує в якості розважальної індустрії, а також в інших мистецьких сферах, які пов'язані зі стандартизованим мисленням. Ключові слова: масова культура, естрадне музичне мистецтво, генеза, становлення, розвиток, концепції, соціокультурне значення.Посилання
Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. Москва: ГУ ВШЭ, 2000. 608 с.
Масова культура [Електр. ресурс]. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki.
Межуев В. М. Философия культуры. Эпоха классики. Москва: Изд-во Моск. гуманит. ун-та, 2003. С. 39-41.
Тоффлер Э. Третья волна. Москва: ООО «Фирма «Издательство act», 1999. 261 с.
Тоффлер Э. Шок будущего. Москва: Проект, 2003. 336 с.
Флиер А. Я. Массовая культура и ее социальные функции. Общественные науки и современность. 1998. № 6. С. 24-37.
Флиер А. Я. Культурология для культурологов. Москва: Издательство «Академический Проект», 2000. 496 с.
Чегодаева М. Искусство изначально массово. Общественные науки. 1990. № 6. С. 109116.
Hall S. The centrality of culture notes on the cultural revolutions of our time. Media and cultural regulation. London: Sage, 1997. рр. 207-238.
Macdonald D. Teoria kultury masowej. Antropologia kultury. Warszawa, 2005. 543 s. 11. McLuhan M. The Guttenberg Galaxy: The Making of Typographic Man. Toronto: University of Toronto Press, 1967. 294 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Маріанна Дружинець
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.