СПЕЦИФІКА НАЦІОНАЛЬНИХ ФОРМ СОЦІУМУ БРИТАНІЇ Й КИЇВСЬКОЇ РУСІ В ЇХ СПИРАННІ НА ВІЗАНТІЙСЬКУ МОДЕЛЬ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.38.2020.222066Ключові слова:
Британія, Київська Русь, національні форми соціуму, гармонія влад, спільні риси, модель державотворення.Анотація
Мета дослідження полягає в виявленні специфіки національної форми соціуму, а також у визначенні спільних рис в моделі державотворення в Британії і Київській Русі. Методологія дослідження передбачає єдність таких методологічних підходів як системно-історичний і порівняльний метод аналізу. Системно-історичний метод дозволів виявити специфіку національних форм соціуму Британії й Русі порівняльний метод допоміг визначити подібності в моделі державотворення гармонії влад Британії й Київської Русі. Наукова новизна лежить в спробі знаходження спільних рис і точок дотику щодо моделі державотворення Британії й Київської Русі. Висновки. На певному історичному рівні християнство Візантії з його елліністичною філософією відштовхнуло від себе західні церкви і не дозволило прийняти «справжність» християнських засад вчення Православ'я. Виявлено, що схожі риси правлячих республіканських форм владних інститутів Британії-Англії і Русі-України пов'язані із загальними візантійськими традиціями. Визначено, що аристократичний принцип самоідентифікації і культурних основ Візантії широко поширився і став частиною європейських культурно-освітніх, поведінково-етичних, релігійно-педагогічних інститутів. Підкреслено, з часів торжества атеїзму і прогресизму в Європі простежувалося несприйняття візантійських культурних традицій, але в ХХ столітті саме англійські дослідники-історики, мистецтвознавці та культурологи реанімують тему візантизму.Посилання
Gibbon E. (2006). General history of the decline and destruction of the Great Roman Empires: The Rise and Fall of the Roman Empire. Moskva. Vol. 7. [in Russian].
Mango, M. M. (2004). Byzantine Trade, 4th–12th Centuries: The Archaeology of Local, Regional and International Exchange. Papers of the Thirty-Eighth Spring Symposium of Byzantine Studies. St John's College: University of Oxford Press, Vol. 14, 252-253 [in English].
Hermes, N. E. (2012). The [European] Other in Medieval Arabic Literature and Culture: Ninth–Twelfth Century AD. New York: Palgrave Macmillan, 72–80 [in English].
Nicol, D. M. (1974). Byzantium and England. Journal: Balkan Studies, 15, 179–203 [in English].
Ciggaar K. N. (1996). Western Travellers to Constantinople: The West and Byzantium, 962-1204: Cultural and Political Relations. New York: E.J. Brill, [in English].
Muravsʹka, O. (2017). Eastern Christian paradigm of European culture and music of the XVIII-XX centuries. Odesa: Astroprynt [in Ukrainian].
Averyntsev, S. S. (1991). Mythological dictionary. Moskva: Sovetskaya éntsyklopedyya [in Russian].
Konysʹkyy, O. (1927). Selected works. Book 1. Kyyiv: Chas [in Ukrainian].
Perevezentsev, S. (2001). Secrets of the Russian Land. Veche. Moskva, 140-143 [in Russian].
Humilʹov, L. M. (1989). Ancient Russia and the Great Steppe. Moskva: Mysl, [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Alla Sokolova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
