ІДЕОЛОГІЯ ВИРАЗНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ СКУЛЬПТУРІ ПОВОЄННОГО ЧАСУ

Анотація

Мета роботи. Дослідження розкриває нові факти втручання ідеології соціалістичного суспільства у творчий процес українських скульпторів повоєнної доби. У повоєнний час у провідних видах образотворчого мистецтва – скульптурі, живопису, графіці запанував стиль, що увійде у історію мистецтва як соціалістичний реалізм. Одним з завдань дослідження є показ насильницького втручання ідеології у творчість українських митців зазначеного періоду на конкретних прикладах. Методологія дослідження полягає у застосуванні історико-логічного методу, компаративного, методу інтерв’ювання. Робота з раніше засекреченими архівами дозволила розкрити мало відомі факти і піддати аналізу моделі поведінки митців у не вільному соціуму. Наукова новизна полягає у більш широкому розумінні процесів, що відбувалися у колі українських пластиків 1940-1960-х років. Стаття відповідає на питання стосовно реальної картини мистецького і соціального аспектів життя представників скульптурного цеху республіки. Висновки. Партійна настанова була вище художньої ради. Єдиним і головним у творчості скульпторів був і залишався радянський герой. Зважаючи на те, що такий самий герой був змальований у інших видах і жанрах образотворчого мистецтва, літератури, музики, кіно і театру, українська скульптура впевнено крокувала радянським ідеологічним шляхом. Запропонований ідеологами міф про головну роль партійної політики не залишав скульпторам інших можливостей у передачі образу. Єдиним вірним і, що головне, підтримуваним соціумом стилем був соціалістичний реалізм.